Я не мала нічого більш захопливого та жахливого, аніж переїзд. З одного боку, було неймовірно радісно розуміти, що скоро будеш проживати у власному домі, який будується спеціально для тебе, за особистим проєктом, а з іншого – кожна дрібниця супроводжувалася проблемами, які кожного дня приносили все більшого дискомфорту.
Ми з чоловіком прожили в орендованому будинку понад 20 років. Народили там четверо чудових діток, завели кішку, а тепер нас всіх дружно попросили на вихід, пощастило, що попередили завчасно, даючи у запасі понад пів року. У терміновому порядку ми стали шукати не просто інше житло для оренди, а вже ділянку для купівлі під забудову власного будинку.
Через декілька тижнів ідеальне місце знайшлося, проте зовсім в іншій області. Порадившись з усіма, прийняли рішення, – будемо переїжджати. Забудовник пообіцяв виконати план будівництва уже за 4 місяці. Тож ми спокійно почали збирати речі, продавати непотрібні, щоб даремно не возити за собою. Оформлювали всі потрібні документи, чого лише вартує домовитися зі всіма школами для дітей (а у нас, нагадую, їх четверо).
Потім стало зрозуміло, що будівництво затримується. У назначений час все ж довелося виїхати із нашого будинку та вийняти тимчасове місце уже в новому місті. Так пройшло ще 3 місяці від назначеного часу здачі об’єкту. Уже закінчилися літні канікули, діти пішли у нові школи. Чоловік на нову роботу, а я всі дні проводила вдома (кошти заробляю дистанційно). На всі мої скарги, звернення та заяви ніхто не реагував, а будинок, який ми придбали ніхто не хотів чимшвидше завершувати.
Одного разу, приїхавши на територію для перевірки, я побачила у якому жахливому стані знаходиться моя майбутня оселя. Всі стіни надбиті, тинькування не рівно зроблено, у ванних не вистачило плитки й майстри встановили 2 різні у перемішку. Це був справжній жах! Довелося писати претензію до керівництва.
Якщо скоротити розповідь і не описувати всі поїздки щодо будівництва, скажу, що у нове житло ми в’їхали через 9 місяців, а не 4, як було спочатку заявлено. Ви собі уявляєте, 6 осіб увесь цей час тіснилося у невеликій квартирі, не розкладаючи усі речі, адже чекали переїзду у будь-який момент.
Зате тепер ми нарешті у власному сімейному домі! Розкажіть, у вас був досвід переїзду? Які пригоди відбувалися з вами?
