У мене, напевно, як і у більшості, був підлітковий максималізм. Мені хотілося уже у 16 бути незалежною від батьків, жити окремо у власній квартирі, де ніхто не буде мене контролювати та вказувати, що потрібно робити. У моєму випадку це були не просто порожні балачки, а важка праця, безсонні ночі за розробкою дизайнерських веб-сайтів, які уже вміла робити. Ні батько, ні матір не стали заперечувати, не було ніяких образ та докорів. Завдяки цьому у 18 я змогла вкласти частину грошей до придбання квартири, яку мені пообіцяли на повноліття подарувати батьки. Звичайно, як тільки був готовий ремонт, я зібрала усі речі та переїхала. Тож почалося веселе і самостійне життя.
Тепер я хочу поділитися своїм досвідом, адже він містить у собі велику кількість сюрпризів та неочікуваностей. Спершу все було гаразд. Мама заповнила мені повний холодильник їжі, дала гроші, продукти (я все ще була залежна від батьківських фінансів, адже мого підробітку не вистачало на повну самостійність та незалежність). Через тиждень я раптом усвідомила, що потрібно готувати собі сніданки, обід та вечерю. І то не просто зробити яєчню чи зварити макарони, а й щось більше ситне.
Далі я зіткнулася із комунальними платіжками. Це був справжній стрес, кучу незрозумілих квитанцій, подача даних, також хтозна-звідки їх брати, через сайт, у якому неможливо розібратися. А коли у ванній кімнаті почала тексти труба з-під раковини, я не витримала і подзвонила батькові, хоча до того доказувала, яка буду самостійна і допомога мені не потрібна.
Проживши місяць окремо, мені спливло на думку, що у мене немає ніякої організованості часу. Цілими днями роблю, що хочу, не слідкую за кількістю продуктів в домі, потребою у прибиранні, інколи просинаюся уже під обід, оскільки ніхто мене не будить зранку. Не зовсім зручно, скажу вам. Якось вирішила все-таки навести ідеальну чистоту і вже на етапі миття вікон зрозуміла, що вони виходять всі у розводах, прийшлось телефонувати матері.
Прання, – це окрема проблема. Через відсутність досвіду і знань, прийшлось викинути чимало одягу. Один пофарбувався, адже я закинула кольорове та біле за один раз, інший розтягнувся, або навпаки, зменшився через неправильні режими та градус води. Моя улюблена білизна залишилася вся у дірках, адже хто знав, що потрібно її прати делікатно руками.
Пройшло уже 2 місяці мого окремого життя, а я так стомилася, що хочу назад до батьків. Уявляю, як просинаюся, а на кухні готові мамині оладки, а батько з легкістю вішає штори у вітальні. Тепер доводиться це все робити самій.
