У моєї подруги дуже непp0ста життєва історія. От недавно вона подзвонила до мене і попросила про допомогу.
Ще у сімнадцять років вона залишилася сиротою, хоча і свої дитячі роки завжди згадує із сумом. Тато з мамою жили у постійних скандалах. Він підіймав на них руку, бо зловживав алкоголем. Після смерті батьків проживала зі своїми бабусею та дідусем, яких вона дуже любила. Та не довго тривало її щастя, через кілька місяців вони дізнаються, що бабуся онкохвора, та жити їй залишилось кілька місяців. Справді за три місяці бабусі не стало, а згодом за рік помер і дідусь. Ось Катя залишилася зовсім сама. Освіти вона не мала, постійної роботи теж, здавала одну кімнату у квартирі, що залишилась їй від бабусі та дідуся. З того й виживала. Мала якісь нестабільні підробітки. У двадцять років познайомилася зі старшим від неї на двадцять років чоловіком. Все романтично починалося, він дарував квіти, подарунки. Тут Катя дізналася, що завагітніла.
Розповіла своєму коханому, а він одразу наполіг на аборті. Сказав, що в нього є дружина та діти, і ще одне мале – це зайва морока. Коли вона дізналась, що у нього є сім’я, а вона була у ролі коханки стільки років, то пообіцяла собі: не довіряти більше нікому, а покластися вона може – лише на себе. Вони посварилися і розійшлися. Більше і не бачились. Катя народила здорову донечку. От нещодавно їй виповнився рочок. Моя подруга чудова мама. Все робить, щоб її донечка була щаслива.
Та от на днях вона познайомилася із молодим чоловіком, який проявляє до неї знаки уваги. Катя хоче моєї поради. Що їй робити? Бо дуже боїться знову помилитися у чоловіках. Довіритися і залишитись самою. Та я її переконувала, що не всі однакові. Є і хороші чоловіки та ти неодмінно мусиш його зустріти. Після нашої розмови вона таки наважилась його підпустити ближче. Зараз вони зустрічаються та обоє щасливі. Сподіваюся, що скоро буде весілля.
