Стою в супермаркеті, вибираю яке вино краще взяти, вирішили з чоловіком провести вечір удвох, аж раптом бачу знайоме обличчя, крізь натовп покупців біжить моя колишня подруга-однокласниця, Тома. Якби вона не глянула на мене, я б так її й не впізнала, або хоча б удала, що не впізнаю (частенько таке бувало). Чи то небажання згадувати колишні роки, чи то весь бруд який колись лився з її рота, коли ми ще “дружили”, змушував мене не говорити до неї, проте, я все-таки видавила з себе щасливу гримасу і привіталась з Тамарою.
Так..Не бачила я її довго, пройшло стільки років, виглядала вона зовсім не як свіжа ягідка.. Життя нікого не шкодує…
– Ой, а ти все така ж, як і раніше, – довелось збрехати, але до Тамари певно дійшло, що я брешу, сама ж розуміла як жахливо виглядає.
Я навіть трішки засмутилась. Тамару я пам’ятаю гарною брюнеткою з красивим личком, в неї в першої з усього класу почали з’являтись апетитні форми, тоді вона і була найгарнішою дівчиною в класі. Ми часто обговорювали хлопців, Тамара міняла їх, як “шкарпетки”, а я тоді ще так захоплювалась нею. Тепер в неї чоловік алкоголік, проблеми із зайвою вагою і вона живе зі свекрухою, що може бути гірше?
Перше, що вона мене запитала, чи піду я на зустріч випускників. Я сказала, що піду, але якщо чесно, йти туди мені не дуже хотілось. Мені не подобаються такі “вечірки”. Як на мене, туди йдуть аби когось потім обговорити, або ж показати себе, такі реалії…Та час не повернути, як і молодість, наші зустрічі вже не будуть такими як раніше, нема того запалу й енергії. Але все ж, для деяких жінок, зустріч випускників — дуже важливий захід, на який обов’язково потрібно потрапити, аби похвалитись своїм новим чоловіком, або машиною, яку вони купили в кредит. Або ж говорити про своїх дітей, які вони в них чудові, і що вони ніколи не шкодують, що так зарано народили.
Інколи, колишні однокласники роблять компліменти : “Ти так класно виглядаєш!”, а самі в той час думають : “Боже, час її не пошкодував, і ніякі гроші не врятують таку “красу”.
Людина з віком кращою не стає. В неї з’являються інші проблеми, бачення світу зовсім змінюється, з’являються гроші й досвід, але точно не краса. Молодість втрачається…Всі ми стаємо більш приземленими, не фантазуємо, не робимо шалених вчинків, ми не живемо майбутнім, ми живемо теперішнім. Одні наші думки : “Як заробити більше грошей, аби прогодувати та поставити на ноги дітей”.
Багато чоловіків хочуть побачити у своїх однокласницях тих самих красунь, якими вони їх знали ще в школі, але не бувати такому. Навіть, якщо жінка одягнеться в брендовий одяг, приїде в найдорожчій машині, такою молодою як колись, вона вже буде, немає більше тої іскринки в очах, тої грайливості та сексуальності.
Старіють всі, як і чоловіки, так і жінки. Взяти хоча б всім відомого Арнольда Шварценеггера, зірка 80-х, на той час улюбленець багатьох жінок, заздрість для чоловіків. А зараз що? Старенький дідок, з “вбитими” м’язами, і лисиною, він залишився в минулому, і не має різниці, скільки людина має грошей на своєму рахунку, молодість вона не придбає. Можна, звісно ж, зробити купу операцій, кроїти собі обличчя, аби хоч трохи виглядати молодо, але багато персон цим псують собі фейс, так і не повернувши своє молоде обличчя.
Побути із сім’єю набагато краще, випити вина з коханим чоловіком, поцікавитись як він себе почуває, у вас родина! Навіщо йти на такі гулянки, і згадувати те, що більше не повернеш? Краще минуле залишити в минулому. Згадайте, як в школі мріяли про світле майбутнє, мріяли стати великими людьми, аби змінити світ на краще, обіцяли один одному на випускному вечорі, що будете збиратись разом кожного року, а що тепер?
