Я не вірила в дива, які можуть статися на Новий рік, проте з нашою сім’єю вони відбулися. Мої батьки одружилися, коли були досить молодими. Причиною цій урочистості стала я. Коли вони закінчили школу, виявилось, що мама завагітніла. Якщо б дитина не народилась в шлюбі, була б ганьба .
Спочатку, вони були щасливі. Їхні батьки допомагали їм як могли, але з часом, коли матеріальна підтримка від них закінчилась, почались сварки. Грошей часто не вистачало. Батько працював, поки мама виховувала мене. Він приходив виснажений і зганяв злість на неї.
Коли робота, як і заробіток стала стабільними, вони зрозуміли, що почуття закінчились. Батьки жили в одному домі, але стали чужими людьми. Навіть народження брата Артема, не змогло зберегти сім’ю. Вони розійшлись, коли мені виповнилось десять.
Батько забирав нас з братом на вихідні до себе. Їхні стосунки з мамою, не вплинули на наші. Ми обожнювали проводити час разом. У батька інколи були жінки, яких він знайомив з нами. Проте, жодна не затримувалась ні в квартирі, ні в серці. Єдиною мрією нас з братом було те, щоб батьки помирились і знову були разом.
Були останні дні грудня. Люди метушливо бігали по магазинах купуючи продукти на святковий стіл. Ми повинні були залишитись з мамою. Остання пасія батька залишила його, тому, що він не подарував їй якийсь дорогий браслет. Ми намагались вмовити маму запросити його святкувати разом з нами. Вона була однозначно проти. Тоді в нас з малим виник хитрий план.
Ідея полягала втому, щоб збрехати, що брат погано себе почуває, але ніхто не може збігати йому по ліки, бо хвилюємось за його стан і аптеки поруч вже зачинені. Як ми і очікували батько швидко зреагував та виїхав через декілька хвилин після отриманого повідомлення.
Близько одинадцятої вечора він стояв на порозі. Мама була здивована, а ми з братом, який чудово себе почував вибігли йому на зустріч.
-Татку, ми такі раді тебе бачити. Мама також тебе чекала.
Вони помітили наші хитрі лиця, але удали, що нічого не зрозуміли. Всі вирішили, при нагоді сісти за стіл разом. Не зважаючи на те, що батьки не разом, вечір був чудовим, ніхто не сварився та не згадував погане. Вони забули образи для того, щоб не псувати нам свято. Ми куштували мамині фірмові страви та згадували смішні моменти нашого з братом дитинства. В якийсь момент, батьки зрозуміли, що найщасливішим був час, коли вони були разом.
Опівночі вони випили по келиху шампанського, а ми з Артемом запалили бенгальські вогники. Це був найкращий Новий рік. Нам хотілось, щоб ця мить тривала вічно.
Наступного ранку я проснулась найшвидше, щоб поглянути чи залишив Дід Мороз подарунки. Моєму здивуванню не було меж, коли на кухні побачила батьків, які пили каву разом та про щось весело розмовляли. Мама зніяковіла, але я була рада неочікуваній зустрічі. Вони повідомили, що хочуть спробувати знову пожити разом. Бажання, яке було загадане під бій курант збулось.
Пройшло близько восьми років з цих подій. З того часу я вірю в те, що будь-яке бажання загадане в Новорічну ніч збудеться. Можливо, не одразу, але обов’язково, потрібно щиро вірити в нього.
