В однієї сім’ї народилась дитина – хлопчик, незабаром, жінка, на ім’я Олена завагітніла знову, і народила ще одне дитя. Як це часто буває в молодих сім’ях – чоловік покинув жінку, не дочекавшись народження другого.
Чула цю дивовижну історію від виховательки одного з приватних дитячих садочків. Вона розповідала таку історію з життя, котрій позаздрили б усі класики бестселерів. 
У закладі в якому вона працювала, який вміщав в себе не надто багато вихованців, батьки приводили різних дітей. І як часто буває, маленькі дітки між собою дуже схожі. Однак, такої схожості як ця, вона ще не помічала. Валентина приводила свого сина Ростика сама, у неї не було чоловіка, він давно покинув свою сім’ю. А в групі, де дітки на рік менші, є маленький Артем, якого також приводить в садочок мама. Діти між собою дуже схожі, але у них різні батьки, та різні прізвища, хоча, мами також подібні. Це викликало максимум плутанини, а також бажання дізнатись правду.
Одразу відчула, що дана ситуація досить не проста і є в ній щось незрозуміле. Запитала у колег, але ті не були зацікавлені у цьому. Вона знала, що ці сім’ї рідні, але чому вони поводилися наче чужі. Коли її цікавість до цих дітей і їхніх матусь досягнула свого максимуму, вона запитала у директора дитячого закладу, чи не рідні часом вони, однак, він досить різко відповів, та відвів її думки від теми.
Минуло пів року, коли вона почала спостерігати дивну ситуацію. Мами хлопчиків, досить вороже налаштовані, та стараються не траплятись на очі одна одній. Через деякий час відбулось щось незрозуміле. Ростик перестав ходити в садочок. Ще через 6 місяців він разом з Артемом та його мамою прийшли в садочок втрьох.
Вона запитала у дитини в чому річ, та чому хлопчик не разом зі своєю мамою. На що він відповів, що тепер в нього інша сім’я. Час пролетів дуже швидко, незабаром, різдвяні свята.
Директор садочку, запропонував моїй подрузі та її колегам відсвяткувати кінець року в ресторані. Вечір був атмосферним, лунала різдвяна музика, вишукані страви та елітні напої доповнювали його. Коли вечеря добігала завершення, вони заговорили про цих хлопчиків які неймовірно схожі між собою. Директор вразив своєю розповіддю.
Правдою було те, що мама хлопчика Ростислава, його давня знайома. І вона щиро просила тримати цю історію в секреті. Як вихователька інстинктивно відчувала, мами двох хлопчиків рідні сестри, Олена і Валентина. Олена, колись народила хлопчика Ростислава, згодом перед пологами чоловік її покинув, і вона народжувала другу дитину одна. Зрозумівши, що їй буде важко виховувати двійко дітей. Меншого хлопчика залишила у пологовому будинку. Це і був Артем. Сестра довго вмовляла не відмовлятись від дитини, однак попри благання Олена не послухала Валентину.
Не довго думаючи рідна сестра, всиновила свого племінника, і стала для нього мамою. Жінки перестали бачитись та спілкуватись, однак життя вирішило по іншому, і звело долі хлопчиків в одному садочку. Пізніше, Олена вдруге вийшла заміж. Разом з новоспеченим чоловіком вирішили, що і ця дитина буде їм тягарем. Валентина забрала Ростислава до себе. Вона не збиралась його всиновлювати, бо чекала, що рідна мати передумає і повернеться за сином. Цього не відбулось. Жінка всиновила хлопчика, а його рідних батьків було повністю позбавлено прав на опіку.
Цієї осені хлопчики пішли у третій клас. Ростислав і Артем, стали ще більше схожі один на одного. Висновок такий, будучи рідними сестрами, не означає мати однакові цінності та погляди на життя.
