З Олегом ми знайомі п’ять років, а одружені чотири. Як зараз пам’ятаю, то було кохання з першого погляду…Олег одразу ж сподобався моїй матері, тому вона була тільки рада такому зятеві.
Батька в мене не стало ще коли мені було тринадцять. Але як зараз пам’ятаю, з татом мама завжди сварилась…А все через його постійні зради. Я не розумію, чому мама не пішла від батька, а терпіла все це? Згодом вона розповіла мені, що так навчила її бабуся. Якщо люди дізнаються, що чоловік покинув матір заради коханки то одразу ж підуть плітки й висміювання…
Спочатку у наших стосунках все було прекрасно, але коли я завагітніла — все змінилося…Олег постійно затримувався на роботі, інколи не ночував вдома. Жили ми тоді в моєї мами. Вона також почала помічати щось недобре…Якось Олег прийшов з роботи і я помітила губну помаду в нього на сорочці, я одразу ж зрозуміла, у чому справа. Мама ж постійно захищала Олега, говорила, що я себе накручую…
Та коли я побачила повідомлення від якоїсь Марини, то була впевнена, що чоловік мені зраджує! Смс було інтимного характеру…В той вечір я почала сваритися з Олегом. Він гримнув дверима і пішов.
Мама, замість того, щоб заспокоїти мене та підтримати, лише звинувачувала мене…Немов це я винна, що Олег мені зраджує! Мама почала давати мені свої поради, аби я пробачила Олегові та не подавала на розлучення…
Мені було бридко навіть слухати її. Чому жінки повинні так принижувати себе? Мама робила це колись, і хоче, щоб я зробила так само. Я розумію, що висміювання і плітки це погано, але кому яка різниця, що подумають люди?! Так, ми живемо в маленькому містечку, і вже завтра всі дізнаються, що Олег мені зрадив…Але як тепер бути, коли матір на боці цього негідника? Що ж мені робити?