У мого чоловіка через декілька днів день народження, 30 років. Ми захотіли влаштувати гучне свято, все-таки ювілей і можемо фінансово собі це дозволити. Уже вибрали ресторан, замовили музикантів, склали меню. Залишилося лише затвердити список гостей. Ось тут у нас почались суперечки.
І наче все було добре, планували запросити всіх близьких родичів, адже у нас з ними дуже хороші стосунки, і, звичайно, друзів. Виходить таке собі невелике весілля. Чому б ні?
А потім чоловік сказав, що хотів би запросити також Світлану. Щоб ви розуміли, – це його колишня. Зараз вони і надалі працюють в одній компанії, але як він мене запевняв – не контактують. Виявилося, що декілька тижнів назад знову почали спілкуватися, вітатися щоранку, інколи разом пити каву за обідом. Ви б бачили мої очі у той момент, коли я його слухала.
Це ж треба таке придумати: запросити колишню дівчину на день народження при дружині! Мені навіть не подобається, що вони відновили свій зв’язок, адже Світлана самотня жінка і доволі приваблива. Я розумію, що не варто проявляти ревнощі, оскільки не потрібно цим себе принижувати. Та все ж!
Ми так почали сперечатися, що повністю все скасували. Можливо, потрібно було піти на поступки чоловікові і не перешкоджати його бажанням?
