Я як завжди поспішав на свою роботу. Чому постійно запізнююся? Та я люблю довше поспати…Нічого з цим не можу вдіяти, навіть якщо й ляжу раніше, зранку вставати все одно важкувато…Можу сказати, що сьогодні мені добре пощастило, бо як тільки добіг на автобусну зупинку якраз відправлявся мій автобус, ще б трохи і я б не встиг, а згодом отримав би на горіхи від начальства.
Все ж був щасливий в той момент…В автобус один за одним заходили люди, всі кудись їхали, в кожного було своє життя та думки. Мені подобається ось так спостерігати за навколишнім світом. Чому ж ми так рідко помічаємо добрі справи, а націлені лише на негатив? Якщо озирнутися навколо, то можна побачити багато хороших речей, наприклад така історія трапилась зі мною сьогодні в автобусі…
На одній із зупинок зайшла жіночка років сімдесяти. Місць в автобусі не було. Я б з радістю поступився їй, проте сам стояв, тримаючись за поручні, аби не впасти. Мені стало шкода стареньку, але знайшлася добра душа — дівчина звільнила своє місце для пенсіонерки.
І це одна з хороших справ, які варто помічати. Не все в нашому житті так погано…