Мене звати Олег, я з малечку знав що таке заробляти собі на життя. Батька у мене не стало, коли мені було сім років. Мама дуже страждала, її здоров’я все гіршало, але вона тяжко працювала, щоб я мав усе необхідне.
Я достатньо заробляв й мав успіх у своїй кар’єрі. На роботі я познайомився з молодою та гарною дівчиною.
Саша була врівноваженою, розумною, скромною та хорошою. Познайомившись ближче на корпоративі, я дізнався, що вона з малечку мріяла працювати у великому місті, бо сама була з невеличкого села, де проживала у бідній та великій сім’ї.
Наші історії були дуже схожими й загалом вона мені сподобалась і як людина, і як дівчина. З нею було легко та приємно. Ми двоє не мали досвіду у відносинах через те, що багато працювали й не було часу на це.
Одного разу я насмілився запросити її на вечерю у хороший ресторан неподалік. Вона була не проти й ми поїхали. Поки ми сиділи Саші зателефонувала її мама і їх розмова була дуже емоційною. Я ніколи не бачив Олександру такою злою, але вирішив не звертати на це увагу і ми продовжили добре проводити час разом.
Такі розмови з її родичами я почав помічати все частіше на роботі або під час наших побачень. Саша любила, доки ми прогулювались, задивлятись на різні дорогі магазини з прикрасами та одягом й оскільки любив її та хотів зробити щасливою — купував усе, що вона захоче.
Так ми зустрічались уже певне рік і за цей час вона все більше проявляла таку ж агресію і до мене. Помічав я це у дрібницях: не купивши щось або не зробивши, як вона хоче.
Сидячи у кафе, де ми зустрілись і пили її улюблене прохолоджене лате з карамеллю, вона почала цікавитись які у мене наміри щодо неї. Я відповідав як є, але її наполегливість далі мене почала насторожувати.
– Ти не хочеш почати жити разом? – запитала Олександра.
– Нащо спішити? – запитав я у відповідь.
На цьому розпитування закінчились, я оплатив замовлення і ми розійшлись, бо потрібно було їхати у різні місця. Вона — в офіс, я — на зустріч директорів фірми.
Я їхав і думав про моє майбутнє і чомусь не міг уявити його з Олександрою. Я любив її, але від неї я чув про почуття тільки, коли щось було потрібне від мене.
Після зустрічі я заїхав у офіс, що довезти свою дівчину додому і побачив її що розмовляє зі знайомим мені чоловіком. Це опинився мій найкращий друг з Америки, який вирішив заїхати та привітатись.
– Ви знайомі? – перше, що я вирішив запитати у друга після привітання.
– Так, ми навчались в одній групі університету — заявив хлопець.
Ми вже довгий час не бачились, тому я вирішив завезти спочатку дівчину, а потім поїхати з Максом до себе додому. Друг був не проти й був радий запрошенню в гості.
Сидячи дома з Максом, він різко змінився у тоні та почав розпитувати за Олександру. Я відповідав на усе чесно. Друг порадив не пов’язувати своє життя з нею, бо знає її дуже добре. Він розповів як вона розповідає багатим молодим хлопцям про свою тяжку історію дитинства й намагається покорити їхні серця, а згодом вилазить на шию та вимагає її забезпечувати.
Мої очі ніби відкрились і пазл у голові склався. Я любив її дуже сильно і вже не міг думати про те як зробить їй боляче, розірвавши відносини, але розумів, що це не такі стосунки, які доведуть до чогось хорошого.
Я зателефонував їй і заявив, що ми маємо розірвати стосунки й нічого не пояснюючи поклав слухавку.Саша звільнилась й влаштувалась на іншій роботі, відтоді ми не бачились більше.
