Ми зі Світланою працювали на одній роботі, а поза роботою були гарними подругами. Завжди ділилися хорошим і поганим. Одного разу Світлана поїхала в відрядження в Туреччину. В неї було чудове знання мови, та і зовні Світлана була справжньою красунею.
Вода працювала в Стамбулі, виконувала доручення фірми. У неї був співробітник Селім. Високий, смуглий красень з карими очима. Він одразу звернув увагу на мою подругу. Вони деякий час працювали в одному офісі, коли врешті він вирішив запросити її на прогулянку, щоб показати місто.
Світлана хоч була не проти, але боялась, бо він зовсім не знайомий чоловік ще й в іншій країні. Зваживши всі за і проти, пара все-таки пішла на побачення. На щастя, всі страхи Світлани були даремними, адже Селім виявився надзвичайно культурним, вихованим, чуйним чоловіком. Він весь вечір показував подрузі надзвичайні місця Стамбула, пригостив найсмачнішою кавою з солодощами.
Їхні зустрічні продовжувалися до кінця відрядження, але настав день коли Світлані потрібно було повертатися додому. Селім провів її на літак та пообіцяв, що це не остання їхня зустріч.
Повернувшись, подруга розповіла все мені. Я була щаслива за неї, тому що у мене вже була сім’я, а в Світлани постійно не складалось з чоловіками, а Селім з її слів був справжньою мрією.
Минали тижні, а від іноземного коханця не було звісток.
-Напевно вже забув мене,- мовила Світлана.- всі вони однакові. Спочатку затуманять розум, а потім зникають.
Але в цей момент в приміщення офісу зайшов цей самий високий брюнет з величезним букетом червоних троянд. Говорив щось не зрозумілою мовою, але його зрозуміла лиш Світлана, адже це був той самий Селім. Він знайшов її та з того часу вони не розлучалися.
Зараз вони виховують трьох синів – Ахмета, Олександра та Дениса. Хлопчики успадкували всі найкрасивіші риси від батьків. Не зважаючи їхню інтернаціональну сім’ю ніхто не проти їхніх стосунків, адже у їхній сім’ї панує справжня любов.
