Для себе все дороге і красиве, а для дітей, – що залишиться

Моя мама була дуже красивою жінкою, у неї завжди був найкращий одяг, вона мала гарний вигляд, бо мала багато доглядової та декоративної косметики. А волосся, – про нього можна було говорити цілими днями. Вона його берегла, як якийсь особливий скарб.

Для мене з братом такої розкоші не перепало. Хоча чому для нас обох. Для мене. Йому було все одно яким шампунем помити голову, чи яку кофту одягнути. Для мого ж довгого і розкішного волосся був сенс якими засобами за ним доглядати. Однак, у ванній кімнаті для мене був призначений шампунь з ромашки, який жахливо заплутував мої коси.

Коли мені виповнилось тринадцять років, моя мама подарувала набір дитячої косметики, як я тоді зраділа. Я знала, що саме в цьому наборі, окрім різних гігієнічних помад та кремових тіней є повноцінний набір для догляду за такою гривою як у мене.

Коли ж я його розпакувала, було все, крім того, на що я так надіялась. День народження не вдався, я проплакала цілий день.

Для мене залишався один варіант. Коли моя мама пішла на роботу, я залізла до неї в комод, де вона ховала усі свої дорогезні засоби, та насмілилась вкрасти той шампунь, який вона в мене відібрала.

Яке задоволення було помити своє волосся цим засобом. Воно стало таким шовковистим і рівним. А запах – божественний. 

Не довго я тішилась, матір прийшла, зразу зрозуміла в чому річ. Словом, я сиділа під домашнім арештом цілий тиждень.

Якось я запитала у неї:

-”Чому ти ховаєш від мене якісні шампуні, невже не розумієш, що мені боляче розчісувати волосся, після того, як я помию його цією дешевою”Ромашкою?”” – зі сльозами та здивованим обличчям, я насмілилась запитати в мами.

ЇЇ відповідь була не дуже переконливою:

-”Якщо ми будемо користуватись вдвох, то доведеться купувати у два рази частіше” – гордо відповіла мама, і пішла готувати каву.

Коли я зараз згадую цю ситуацію, адже вона надовго відклалась мене в голові, то розумію, що це було як: 

“Для себе все дороге і красиве, а для дітей, що залишиться”.

Я тоді знайшла вихід, збирала гроші які дарували на день народження, часто гостювала у бабусь і дідусів. Словом, забезпечувала себе цими необхідними засобами. які так потребувало моє на рідкість красиве волосся.

Мама пишалась своєю донькою, адже я більше не крала в неї ці дорогезні засоби, а мала власні.

Зараз ми з братом вже дорослі люди. Я намагаюсь на собі не економити. А ось його дружина, копія моєї матері. У них народилась дуже гарна дівчинка, вона повністю перейняла гени у моєї сім’ї, адже має таке ж красиве волоссячко. 

Коли я прийшла на день народження своєї небоги, вирішила подарувати засоби для догляду. Її матір відразу забрала і заховала подарунок на найвищу полицю в шафі, так, як колись робила моя.

Я ні в якому разі не буду лізти в сім’ю брата, і вчити як виховувати дітей. Вони в один голос кажуть, що таким чином, вони стараються навчити їх скромності та незалежності.

У мене також є двоє діток, однак, таких маніпуляцій, я ні якому разі з ними не проводжу. Для мене важливо щоб діти не були обділені ні чим. Адже я хоч і стараюсь на собі не економити, але роблю все для того, щоб мої діти мали все найкраще.

 

Оцініть статтю
Для себе все дороге і красиве, а для дітей, – що залишиться