Як я була маленькою, завжди не розуміла розмову моєї бабусі з її подружкою. Коли вони розмовляли, а то було зазвичай вночі, коли ми вже готувались до сну, бабуся говорила їй по телефону “Доброго ранку!”. Я кожного разу дивувалась цьому.
– Ало, Тамара, доброго ранку тобі! Як твої справи? Як сама поживаєш? – запитувала бабуся у своєї подружки.
– Привіт, Маріє, та все добре, а ви що вже, спати лягаєте? Я вас хоч не розбудила? – все більше і більше не розуміла розмову бабусь.
– Ні, ти що, ми тільки будемо лягати…
Річ у тім що подружка бабусі проживає в Канаді. Вони разом навчались в інституті, але в подружку закохався канадець і забрав її з собою. Через величезну відстань подружки не припинили спілкуватись. Завжди підтримували зв’язок.
Вже як я стала дорослішою то зрозуміла, чому бабуся бажала доброго ранку своїй подружці пізно вночі. В нас з Канадою величезна різниця у часі. Якщо, наприклад, в нас зараз восьма година вечору, то в Канаді це одинадцята година ранку, подружка бабусі мешкає в Торонто.
Якщо задуматись, це набуває якогось магічного значення. Погодьтеся, це ж круто, коли ви розмовляєте по телефоні з другом, а він взагалі на іншій точці нашої планети й в іншому часі…В голові одразу ж промайнула машина часу…
Пізніше Тамара запросила бабусю погостювати до себе. Та оплатила їй квитки. Бабуся дуже переживала, адже перший раз летітиме літаком. Я також дуже хотіла полетіти з бабусею, але в мене тоді були якісь проблеми з документами, тому я не змогла полетіти до Торонто.
Бабуся розповідала, що летіти їй сподобалось, хоч вона і дуже боялась. Прилетіла в Торонто вона швидше, ніж думала. Вона довше їздила до родичів в Чехію, ніж до подружки в Торонто!
Аж ось дзвінок посеред ночі. Дзвінок був з-за кордону, я зрозуміла, що то телефонувала бабуся.
– Бабусю, чому так пізно дзвониш? Щось сталось? – зі спросоння вимовила я.
– Нічого не сталось, ти ж просила тобі зателефонувати, коли я прибуду в Торонто, не забувай, у Торонто зараз день!
– Точно, бабусю, вибач, щось я зовсім забула про це…
Я побажала бабусі гарного дня, а бабуся мені — доброї ночі. Так ми й спілкувались цілий тиждень, поки бабуся гостювала у подружки.
