Мене звати Ігор. Члени моєї сім’ї в кількох поколіннях були адвокатами. Коли приходив час питання про майбутню професію ніколи не поставало, вибір був зроблений заздалегідь. У містечку якому ми проживали, була наша фірма. Часто, з найуспішніших студентів вибирали декількох для практики.
В один рік до нас на стажування прийшла дівчина Ольга. Вона точно знала чого хотіла і впевнено йшла до мети. Крім гострого розуму у неї була надзвичайна врода. Дівчина могла закохати в себе будь-кого. Саме тому я й попався на її вудочку.
Згодом наші ділові стосунки стали романтичними. Спочатку, я проводив її з роботи, потім запросив на побачення. Наші відносини розвивались дуже стрімко. Тому, вже через пів року вирішив зробити пропозицію. Оля погодилась і ми зіграли пишне весілля.
Проте, моя дружина від початку не подобалась моїм батькам. Вони вважали її меркантильною та такою, яка дбає лиш за себе. Я не розумів, чим спровокована така їхня поведінка. Але в принципі, мені було начхати, адже я кохав її.
На літо повернувся мій брат. Він навчався за кордоном. Між нами різниця у віці була один рік. Ним пишались усі родичі, адже йому вдалось вступити один з престижних університетів.
Брат галантно відносився до Ольги. Вони часто довго розмовляли, обговорювали робочі питання та інше. Після його від’їзду, дружина почала себе погано почувати. Її нудило тому всі одразу зрозуміли – у нас скоро буде дитина. Це була довгоочікувана подія. Всі були на сьомому небі від щастя. Через декілька місяців у нас народився чудовий малюк. Він приносив радість усім. Відношення батьків до Олі також змінилось у кращу сторону, вони були вдячні за внука.
На фоні нових переживань та стресів, я почав погано себе почувати. Напевне, це було загострення хронічного гастриту, який в мене появився ще за часів навчання в університеті. Тому не зволікаючи був змушений звернутися за медичною допомогою. Лікар зробила все необхідне для мого одужання і запропонувала профілактичний огляд в інших спеціалістів. Я зрозумів, що іншого шансу не буде, тому що такі питання завжди відкладаються на потім. Але мене чекала неочікувана звістка.
Виявилось, у мене не може бути дітей. Лікар приголомшив мене цією новиною. Він сказав, що на жаль, можливо, через захворювання перенесенні в дитинстві у мене порушена ця функція. Я сказав, що у мене вже є син і ці слова примусили лікаря, засумніватися в тому, що він мій.
Прийшовши додому думки у моїй голові склалися. Ми дізналися про вагітність Ольги після від’їзду брата. Мені стало відомо, хто насправді був батьком малюка, якого я називав сином. Моє серце було розбите вщент.
Ми розійшлися з дружиною. Я не міг дивитися у вічі жінці, яка зрадила мені з моїм братом.
