Нашій справі трохи більше як рік. А почалося все так: у нас 2 дітей і вони дуже люблять їсти смачний хліб. І жінка почала пекти хліб вдома, тому що там, де ми живемо, хороший хліб купити – це або дуже дорого, або просто неможливо.
За збігом обставин, в гості приїхала наша подруга з Грузії. Вона позичила нам грошей на придбання устаткування. Спочатку дружина хотіла поставити піч у нас на ділянці в літній кухні.
Але це виявилося проблематично, оскільки там не було ні газу, ні води. І тоді вона стала їздити навкруги і шукати приміщення, на той момент вона ще годувала дитину грудним молоком, і їй потрібно було працювати поруч з будинком. У підсумку, ми все ж знайшли будівлю – колишню їдальню. І отримали ідеальну пекарню з вентиляцією, водою, а в ремонт ми майже нічого не вкладали.
Дружина працює нарівні з усіма своїми працівниками, в тому числі і в якості пекаря.
Робочий день починається у нас о 5 годині вечора, і так до ранку: ми працюємо в нічну зміну, щоб гарячий хліб можна було розвезти по магазинах з ранку.
При такому графіку ні про яку відпустку, хоча б раз на рік влітку, мови немає. У перший час ми спали тільки години по 4. Я відкривав очі і бачив, що на телефоні 100 пропущених дзвінків. В підсумку, все було на ній: і пошук сировини, і каналів збуту, і бухгалтерія. Дотепер накладні вона друкує сама по ночах. Поки що цим нікому зайнятися. У нас є тільки бухгалтер і помічниця, яка веде сторінку в Facebook.
Нещодавно від великих навантажень стало страждати здоров’я дружини. Вона пішла до терапевта, і лікар порадила поміняти режим, на що та відповіла, що її зможе “зупинити” тільки ще одна вагітність. І – вуаля! Даша зараз при надії. Але ніхто не в змозі її зупинити, ані мої умовляння, ані третя вагітність.
Так і виходить, що сім’я ніколи не її гальмувала, а більше мотивувала.
