Я був учнем, якраз закінчував школу. Під кінець навчального року я познайомився з дуже хорошою дівчиною. Вона називалася Аліна. Аліна вчилася на першому курсі, юридичного університету, але в іншому місті. Згодом ми почали зустрічатися, Аліна дуже мені подобалася, вона була така розумна, добре вчилася, красива тай ще й як людина дуже добра і чуйна. От саме її доброта і зачепила в ній. Ми як тільки почали створювати стосунки, я відчував, ніби знаю Аліну вже дуже довгий час, а знайомі ми були всього на всього тиждень. Дуже мені було добре з нею, тай від своєї дівчини, я теж чув неабияку симпатію і взаємність. До речі, познайомила нас наша майбутня кума, хресна нашого синочка. Тоді, я дуже дружив із Ярославою, так називалася наша кума, а вона в свою чергу дуже була в добрих відносинах із Аліною. От якось Ярослава, запросила водночас до себе в гості мене і Аліну, але в той день я якось не дуже звернув увагу на свою майбутню дівчину, а згодом дружину. Вже пізніше ми почали створювати стосунки. Але наша кума була, так званою нашою свахою.
Все йшло дуже добре, я часто їздив до Аліни в місто, в якому вона вчилася, ми проводили час разом, згодом я все частіше і частіше почав приїжджати до своєї дівчини. Мені навіть більше подобалося жити в її зйомній квартирі, ніж в себе вдома. Але наше вільне і безтурботне життя обірвалося, коли Аліна сказала мені, що чекає дитину. На той час я був ще школярем, а вона студенткою першого курсу. Ми не знали, що робити як бути далі. Аліни мама була дуже проти того, щоб її донька народжувала у такому юному віці. Вона казала робити їй аборт. А я вирішив чітко і знав, що дитина в нас буде. Хоча, я й тоді був зовсім малий, проте знав, що за свої вчинки треба відповідати, а тим більше за наслідки, які дають ці вчинки. Мої батьки мене підтримали, я забрав Аліну до себе додому і почали жити разом. Щоправда, життя спільне з батьками, не було нормальним, але на той час, я ще поки не міг заробити на все, на зйомну квартиру, на дитину, на їжу. На роботу особливо брати не хотіли, оскільки я був ще неповнолітній. Отож, моя мама нам допомагала у фінансовому плані. Але моя Аліна завжди казала, що нам потрібно вести нормальне сімейне життя, без посторонніх, завжди підтримувала мене у всьому. Вийшло так, що коли наш син Арсен трохи підріс і пішов в садок, я знайшов кращу роботу. Ми зняли квартиру, і нарешті переїхали жити окремо. Цьому всьому я завдячую своїй дружині, якби не її підтримка, я б так не зміг, хоча й колись казав, що не женюся ніколи, а про дітей навіть мріяти не хотів. Але так вийшло, що доля мені подарувала таке щастя, я навіть не розумів ,що все так швидко прийде.
Я працював, добре почав заробляти, тут ми з Аліною вирішили поїхати на море. Для сина це було б дуже добре, тай ми вже хотіли відпочити. Наші всі мрії дуже швидко почали здійснюватися. До речі, Аліни мама попросила вибачення у доньки за те, що казала робити їй аборт. Вона прийняла вибачення і мама Аліни подарувала нам квартиру. Ми дуже цьому тішилися, адже тепер буде можливість відкладати гроші на мою мрію, я завжди мріяв відкрити власний ресторан.
І ви знаєте, вже дуже скоро ми купили машину. Згодом, приміщення для початку, щоб розвивати мою ідею і мрію. Я не знаю, що я б робив без Аліни, вона моє все. Я впевнений, що кожна жінка може направити свого мужчину у правильне русло, і вони обоє будуть щасливі від того, що вони разом.
