Згадую цю історію і кр0в у жилах досі застигає, хоча минуло вже десяток років з тієї страшн0ї події, коли ледь не загинул0 ні в чому не винне дитятко.
Олександра я вже знала давно — ще зі свого дитинства. Мені тоді було всього шість років. Олександр з Оленою переїхали в наш під’їзд навесні. В них було троє дітей — Семен, Оксанка і найменший — Сергійко.
Сергійко тоді тільки-но народився. Досі пам’ятаю ті безсонні ночі, коли малий кричав, і не давав спати всім сусідам. З Оксанкою ми одразу потоваришували — ходили разом в один клас. Семен був старший за мене на п’ять років.
Олександр і Олена були хорошою парою. Ніколи не чула від них сварок, завжди були усміхнені й кохали один одного. З їхніми дітьми й минало моє дитинство…
Коли я перейшла у восьмий клас сталося велике горе в сім’ї дядька Сашка (так я його називала) – померла дружина… Ця жахлива подія сколихнула тоді весь будинок. Найбільше страждала Оксанка — я намагалась її втішати як тільки могла.
Олександр мусив шукати собі дружину — працював важко, покинути роботу, означало для нього залишити дітей без грошей. А зробити цього дядько Сашко не міг — він хотів своїм дітям лише найкращого! Тому і взяв собі за дружину тітку Ларису — вона жила в одному дворі з нами. Як дружина Олександра померла то постійно приходила допомагати йому з дітьми. Чоловіка в неї ніколи не було — хоча вік вже мала пристойний. Вона мені ще тоді не подобалась…
Олександр був першим чоловіком, який звернув на Ларису увагу. Але робив він це лише заради дітей — він хотів, щоб у житті дітей була присутня мама.
Як тільки Лариса переїхала жити до Олександра з Оксанкою я почала все рідше бачитись — тітка постійно завалювала її якоюсь роботою. Семен постійно тікав з дому — також важко переніс втрату матері — не зміг зжитись із мачухою. Лише малому Сергійкові все подобалось — він і не розумів, що це не його мама, адже Олену і не пам’ятав, бо був зовсім маленький.
Олександр дуже любив Сергійка — найменший син був дуже схожим на його п0кійну дружину. Увесь свій вільний час присвячував Сергійкові — нова дружина почала ревнувати чоловіка до дитини. Їй не подобалось, що чоловік скільки уваги присвячує лише дитині — а не законній дружині. Тому, коли чоловік був на роботі, вона всю свою злість викидала на малого Сергійка.
Оксанка бачила це все…Коли дядько Сашко приходив з роботи, то дівчинка жалілась на мачуху. Тоді почались крики та скандали…
На другий день після сварки ледь не сталась жахлива подія…Лариса закрила малого одного у квартирі з ввімкнутою плитою — так хотіла нашкодити чоловікові за те, що той вимагав р0злучення.
Жінка зовсім була сxuблена…Як добре, що ми тоді з Оксанкою рано повернулися зі школи — полум’я тільки почало проникати по квартирі, маленький Сергійко лише надихався димом…
Лариса потрапила до в’язниц1 — більше про неї я нічого не чула…
Дядько Сашко був дуже засмучений — у всьому він звинувачував себе…
