Андрій був дуже енергійним та запальним хлопцем. Ще з юних років хлопець був душею компанії, полюбляв тусовки, дискотеки, не пропускав жодної можливості повеселитися. Одружився він, коли виповнилося 25 років. Насті на той момент стукнуло вже 30. Вона відрізнялася від чоловіка спокійним характером, посидючістю та врівноваженістю.
Обоє працювали, мали непоганий дохід. Настя проводила вільний час вдома, читаючи книги чи переглядаючи фільми. Андрій полюбляв посидіти з друзями в пабі за бокалом пива та футбольним матчем. Жінку це зовсім не обурювало. Вона розуміла, що для її чоловіка важливе спілкування, тому ні в чому намагалася його не обмежувати.
Андрій перші місяці подружнього життя теж нейтрально відносився до того, що Настя віддає перевагу пасивному відпочинку. Спершу старався кликати її з собою, але невдовзі зрозумів, що всі спроби марні.
Конфлікти у сім’ї почалися тоді, коли Андрієві друзі настирливо просили його показати нарешті супутницю життя. А потім і зовсім глузували, що він її ховає від світу.
Одного вечора Андрій прийшов з роботи додому і першим почав розмову:
-Насте, завтра ми з хлопцями хочемо піти у кафе. Я б дуже хотів, щоб ти пішла разом зі мною. Пора вже і познайомити тебе з моїми друзями. Та й тобі не завадить розвіятися і трішки змінити проведення вільного часу.
Настя з подивом поглянула на чоловіка і відповіла:
-Ти ж знаєш, любий, як я ставлюся до цих походеньок по барах. Краще я прочитаю новий роман, що сьогодні придбала у книгарні. Та й почуваю себе не дуже.
Цього разу Андрій змовчав, поставився до відмови Насті з розумінням.
У кафе вже зібралися всі друзяки Андрія, з нетерпінням чекаючи знайомства з його дружиною. Проте коли чоловік відчинив двері, вони в один голос зареготали: – Ти знову ховаєш її від нас?
Андрієві була надто неприємна ця ситуація, але він лиш перекинувся з хлопцями парочкою фраз, мовляв, недобре жінка почувається, тому й не змогла прийти. Наступного разу так уже точно.
Пройшло декілька тижнів та компанія знову вирішила зустрітися десь у пабі відсвяткувати день народження одного з друзів. Андрій теж був у списку запрошених. Чоловік знову делікатно сказав Насті, що їх запросили на святкування і він хоче, щоб вона таки вийшла з ним. Жінка незадоволено поглянула на Андрія, видавши своєю реакцією небажання кудись виходити.
Розгорівся скандал. Чоловік вперто доказував Насті, що вона губить свої роки молодості. Казав, що дуже цінує її начитаність, розум та врівноваженість, проте вона просто змушена йому, як законному чоловіку скласти компанію. Андрій опирався на те, що вони сім’я і не годиться їй сидіти вдома, поки він відпочиває з друзями по кафе.
Настя зовсім не розуміла Андрія і не відчувала за собою якоїсь провини. Вона знову відмовилася йти з ним на день народження. Коли настало святкування, чоловік з’явився у компанії один, в той час, коли всі друзі були з дружинами. Андрій відчував себе пригніченим та ображеним.
Повернувшись додому, чоловік твердо заявив, що Настя повинна зробити вибір: або переступає свої принципи та виходить в люди з Андрієм, або їхній шлюб розпадеться. Жінка нічого не відповівши, побрела у спальню. Гірко розплакавшись, абсолютно не розуміла, в чому її провина. Чому вона повинна проводити час не так, як їй подобається. Вона ж ніколи не забороняла Андрієві кудись виходити, не створювала жодних перешкод для цього.
Молодість одна і вона швидкоплинна. Кожен має свої захоплення, свій темперамент та бачення світу загалом. Проте, створивши сім’ю, хоча б деколи потрібно прислухатися до своєї половинки, робити приємно і йти на компроміси. Хіба так важко було послухати Андрія й прийти на день народження разом?
