Я працюю репетитором французької, а мій чоловік рибалкою. Часто він відпливає в рейс на сезон, щоб наловити вдосталь риби. В цей час мені приходимось брати учнів, щоб час проходив швидше і це чудовий спосіб заробити, займаючись справою, яку дійсно любиш.
В мене було безліч учнів за весь час моєї практичної діяльності. Це були як діти, так і дорослі. Одним з моїх учнів був Антон. Це був чоловік середнього віку, який обожнював подорожувати і для цього вивчав мову. З першого дня ми з ним, я зрозуміла, що нам дуже комфортно спілкуватися. Ми наче знали одне одного все життя. Він своєю присутністю заповнював пустоту, яка була через відсутність чоловіка.
Але не очікуючи цього я почала розуміти, що відчуваю не зовсім дружні почуття. Очікуючи нашої зустрічі, готувалась як перед побаченням. Моє серце починало битись швидше коли Антон переступав поріг моєї квартири. Проте знала, що те що я відчуваю до нього не правильно, тому що у мене є чоловік, але серцю не можливо наказувати.
Цього вечора падав сильний дощ, але Антон все одно прийшов на заняття. Не очікуючи цього, помітила як ми почали розмовляти не на тему. В пориві пристрасті я не зрозуміла як могла це зробити. Зрадила чоловіку з учнем. Але ці хвилини зробили мене щасливою.
Наш роман продовжувався до часу приїзду чоловіка. Мені потрібно було зробити вибір: залишитись з учнем в якого закохана, або з законним чоловіком, який нічого не знав про мою інтрижку.
Проте виявилось, що я вагітна. Повідомивши Антону радісну звістку, чекала іншої реакції, але він очевидно не був радий. Антон сказав, що йому треба подумати. Згодом, було зрозуміло що він зник, перестав відповідати на дзвінки та повідомлення. Я відчувала себе покинутою і не знала що робити. До приїзду чоловіка залишалось декілька днів. Тому мною було вирішено признатись в тому що сталось.
Чоловік був дуже радий бачити мене, але він не знав яка розмова його очікує. Він був злий і розчарований, а я відчувала сором. Піддавшись захопленню заради декількох тижнів утіхи. Ми розлучилися з ним, він не зміг пробачити зраду. Тепер виховую доньку одна. Її біологічний батько так і не повертався. От так моє подвійне життя, спровокувало те що я залишилась сама. Надіюсь, моя донька бувши дорослою не повторить мої помилок і зможе відрізнити справжнє кохання від захоплення.
