Я веду сторінку у соціальній мережі і хочу поділитися з вами однією історією. Мене звати Валерія і я розкажу вам як це, коли до вас завітали неочікувано гості. Чи це родичі чи просто знайомі. До сих пір я вважала, що немає такого, коли гості можуть приїхати без попередження. Коли розповідають якісь такі історії, то хіба наговорюють і перебільшують, я так думала. І якось я говорила із своєю подругою і вона підтвердила, що це цілком реально і такі випадки трапляються досить часто. Подруга навіть навела один приклад. У їх батька є ще дві сестри. Вони жили у іншому місті, але от їхні діти цих сестер, вирішили вступати у вуз саме в місті, де жила подруга з батьками. І поселитися саме у їхній квартирі.
Одного разу приїхало п’ять чоловік у двохкімнатну квартиру, де ще крім цих людей, жила подруга з батьками. І звичайно вони приїхали без нічого, їжу треба було готувати на них і давати гроші. На питання чому не можна було попередити, зателефонувати перед тим, батьки дітей не відповідали. Чому не можна було поселити цих майбутніх студентів у гуртожиток, а не до нас, так казала подруга. Я вирішила ще дізнатися декілька історій, пов’язаних із цими незванними гостями. І мені дуже сподобалася історія про внука і бабусю. Це був мій друг, його бабуся поїхала в санаторій, відпочивати аж на цілий місяць. І залишила йому ключі, щоб той доглядав за квартирою та інколи поливав вазони. І ось одного разу, коли Захар, так звали друга, прийшов у квартиру до бабусі, він почув стукіт у двері і вирішив відкрити. Там стояла жінка і питалася чи може він покликати Марію Миколаївну, так називалася бабуся.
Друг відповів, що бабуся поїхала відпочивати і ця жінка почувши це дуже засмутилася і сказала, що бабуся пропонувала приїхати їй в гості до неї. Захар здивувався, він знав, що бабуся не могла когось запросити у гості і поїхати не попередивши про це. І тоді Захар подзвонив і почув, що бабуся каже, що колись вчилася в університеті, тридцять років тому. Знімала квартиру в однієї жіночки, коли вона з’їжджала з цієї квартири після навчання у нову, яку їй купили батьки, то запрошувала цю жінку в гості. Потім бабуся сказала Захару нехай залишить цій жінці ключі. І вона декілька днів погостює без Марії Миколаївни, дочекається її приїзду. Захар послухав бабусю. Через деякий час він прийшов глянути чи все добре і побачив картину, яка його вразила. В квартирі було неприбрано. Ця жінка ще й просила замовити їй їжу доставкою і оплатити, бо свої гроші вона в гостях витрачати не збирається. Захар відмовився замовляти їй їжу. Ця жінка не посміла навіть прибрати у квартирі після того, що вона наробила. Зібралася і поїхала додому. Тай ще образилася на Марію Миколаївну. Я, якщо чесно, навіть не знала, що такі історії існують взагалі.
