Нещодавно я з дружиною переїхав жити до своєї мами. Ми так вирішили, тому що народився синочок і на час декрету мамуся погодилася допомагати Анастасії з дитиною. Все ж таки їй буде набагато легше з допомогою свекрухи, аніж самій. Багато проблем навалилося на нас за останній час. Якщо чесно, то ми маємо свою квартиру, але там потрібен ремонт. Доки малюка ще не було ми якось з жінкою ще могли там жити. Але коли народився Семен, так звали нашу дитину, то умови які були в тій квартирі не дозволяли проживати там з новонародженим малюком. Тому вирішили на якийсь період переїхати до моєї мами, Любові Михайлівної. А тим часом підзбирати трохи грошей і облаштувати житло так, щоб було зручно як і нам, так і дитині. Звичайно, що всі знають ці історії про стосунки між свекрухою і невісткою. Моя мама з дружиною не виняток. Коли не зайду на ту кухню, то постійно чую якісь сварки, конфлікти, непорозуміння.
Мені вже це дуже набридло, але іншого виходу не було, краще вже так, аніж платити за квартиру. Так ми ніколи не назбираємо грошей на ремонт своєї квартири. Одного разу заходжу на кухню, а вони знову сваряться.- Як ти поскладала мої тарілки- каже мама.- Нормально, так як і ви це робите, Любове Михайлівно! відповіла дружина. Я втрутився у розмову жінок. І сказав:- Ви б краще приготували мені повечеряти, сидите обидві кожного дня дома, а їсти нема що. Я хотів якось примирити цих невгамовних, але мені це не вдавалося ніяк. Вже думав собі, може б то піти ще на додаткову роботу і працювати більше, щоб швидше заробити грошей і зробити ремонт у квартирі. І не чути цих вічних конфліктів. Я чесно вже не знав хто правий, а хто винуватий. Невдовзі стало якось менше скандалів, але, як то кажуть, перед сильною бурею було затишшя. Моя мама, чесно кажучи, не допомагала з дитиною Яні, так звали мою дружину, але обіцяла. Я бачив, що кохана втомлюється дуже. Матір була дуже строгою, вона любила повчати всіх робити так, щоб всі її слухали і не тільки, а ще й виконували все по її велінню. І от відбулася така ситуація. Я прийшов з роботи додому втомлений, багато справ зробив. А мої жінки знову сваряться.
Яна сидить на кріслі, колише дитину і плаче. Я вже не знав що й робити. А причиною конфлікту виявилося те, що моя мама хотіла навчити восьмимісячну дитину сідати на горщик і справляти вже, у такому віці, нужду. Яночка була проти цього, оскільки казала, що у сина ще недостатньо сформований хребет, що дитина зовсім не розуміє, що від неї хочуть і не має того рефлексу, який повинен спрацьовувати, коли хочеться в туалет. Мама моя стояла на своєму і наводила приклади, як колись у давнину діти бігали голі, не було ніяких памперсів, а теперішні мамаші взагалі розлінилися. Я не знав, кого захищати, шкода було і дружину, і маму, оскільки після скандалу їй стало погано і прийшлося викликати швидку допомогу. Я розумів, що конфлікт між свекрухою і невісткою буде вичерпано лише тоді, коли одна із них просто поступиться або ж ми з’їдемо. Не знаю як правильно вчинити. Хочу бути у нормальних відносинах як з матір’ю, так із дружиною. Бо це мої найрідніші люди, але й справді можливо варто помалу привчати дитину до горшка чи ні? Порадьте кого мені слухати. Мама хоче бути господинею, це правильно, бо ми живемо в її домі, але попри все вона має розуміти мене, моє становище і мою сім’ю.
