Хочу розказати вам історію, яка трапилася зі мною, коли я народила свого першого сина. Це буде чудовий приклад, як неосвіченість людини може зруйнувати все навколо, ідеальну картинку життя та сімейне вогнище.
Я завжди була скромною дівчинкою. Ніколи не мала багато прихильників серед протилежної статі, хоч зовнішньо була далеко не страшненька: брюнетка, з голубими очима. Уже пізніше я зрозуміла, що красою я не обділена. Та все ж якось так повелося, що виховували мене у строгості, тож на вечірках та серед натовпу хлопчаків мене було не зустріти.
Аж у студентські роки я зустріла свого першого хлопця: не менш красивий брюнет, який одразу заполонив мою душу. До слова, він був у мене першим у всіх значеннях цього слова. Думаю, зрозуміло, що коли я завагітніла, не було сумнівів, від кого ця дитина. Тож ми одразу і одружилися. Ігор признався мені, що не зважаючи на дитину, він планував зробити мені пропозицію, я була щаслива.
Вагітність пройшла чудово: ніяких відхилень, ускладнень і тому подібного. Ігор завжди ходив зі мною на всі аналізи, на УЗД. Разом дізналися, що у нас буде син, купували маленький одяг та всі потрібні речі. Це був прекрасний період, однозначно.
Перейми пройшли не менш легко, як вся вагітність. Дуже скоро я уже тримала на руках нашого хлопчика, Сашка. Ось тут трапилося щось неймовірне. Сашко народився світленьким. Хоча ймовірність народження білявого малюка у батьків-брюнетів менша, ніж темноволосого, але ж вона є. Яка комбінація генів дитині дістанеться – справа випадку. На жаль, мій чоловік цього не розумів.
Поглянувши на сина, Ігор почав вимагати, щоб я зробила тест ДНК, і поки я його не зроблю, він дитину не визнає. «Ти ж знаєш, що окрім тебе у мене нікого не було!» – зі сльозами на очах промовляла до чоловіка.
Він це знав, але не довіряв. Було неймовірно боляче розуміти, що одна з найрідніших людей на світі тобі не довіряє. Звичайно, я зробила ДНК-тест. Нехай, не хочу нічого доказувати, адже я не винна!
Побачивши результати, Ігор зрозумів, що він накоїв. Мій чоловік став прекрасним батьком для Сашка. Після цього випадку у пологовому будинку, вибачення з квітами я отримувала ще дуже довгий час.
Все ж задля наших майбутніх дітей, я записала чоловіка на декілька лекцій з генетики. Нехай послухає та дізнається багато нового. А поки ми щасливо виховуємо нашого біловолосого сина з блакитними оченятами.
