Нещодавно я влаштувався на роботу. Мені все сподобалося, окрім того, що доїжджати потрібно трохи довго і графік роботи з десятої до одинадцятої вечора. Але зате зарплата хороша, тому вирішив не втрачати такого шансу. От кожного дня я повертаюся з роботи автобусом і стараюся, щоб завжди було вільне місце, тому сідаю на кінцевій зупинці. Я так втомлююся, що стояти ще і їхати годину додому після робочого дня я б просто не витримав. Ну й ось якось я повертався з роботи був дуже напружений день, багато клієнтів. Я весь день на ногах, дуже безсилий. Сідаю на своїй зупинці в автобус, поки він був майже пустий, але я розумів, що через декілька зупинок тут не буде де стати. Заходить на наступній зупинці чоловік, років так шістдесяти й починає яскраво виражати своє незадоволення з приводу того, що я сиджу, а він – людина похилого віку має стояти.
А ви знаєте, я ще й виглядав молодшим, тому напевне до мене той чолов’яга і причепився. Але цей мужчина ніяк не міг заспокоїтися і весь час кричав на цілий автобус:
– Ви подивіться я старша людина повинен стояти, а цей малол1тн1й шмарkач сидить. Та де повага, де виховання? І так продовжувалося майже всю дорогу мені вже це просто набридло. Я звільнив йому місце і відійшов. Після того дідусь ще довго не міг заспокоїтися, які тільки слова він про мене не говорив. Але йти й щось доводити таким людям я не вмію. Та й просто не хочу я був таким вимученим, що просто не міг витрачати ще останок своєї сили на дурні розмови з цим нен0рмальним. Часто я зустрічаю людей похилого віку, які далеко не можуть ставити себе за приклад і показати, що таке виховання. Вони постійно намагаються довести, що теперішня молодь жахлива. Але самі не розуміючи того вже подають поганий приклад, бо обговорюють людей, а це як мінімум – не виховано.
А дехто взагалі вважає, що якщо ти старший, то вік додає тобі якісь додаткові можливості або ж розуму прибавляє. А той факт, що молодь теж працює і зараз такий час, що у тридцять уже можна мати різні хронічні хвороби нікого не хвилює, а тим більше цих людей похилого віку. Я вважаю, якщо вже заплатив за своє місце, то маєш повне право використати його. Я розумію, коли людина не виставляє претензій до тебе, тоді можу сам звільнити сидіння, наприклад якійсь бабусі або ж жінці вагітній чи з дітьми. Інвалідам завжди даю місце, це навіть не обговорюється. Але коли мене починають ображати при всіх і казати, яка зараз невихована молодь, то такого не можу прийняти, адже в житті є багато різних випадків і коли не знаєш нічого про людину, то краще просто мовчати.
