Історія про хам0витиx і наглиx дачників. Ця історія про те, як одна жінка купила дачу, а біля неї жили невгамовні і наглуват1 сусіди. Але потім вона все ж таки продала її і купила в іншому місці, бо ці нен0рмальн1 не давали їй спокійно жити. Спочатку все було добре, я вирішила купити ділянку зі своєю мамою. Вона була дуже недоглянутою, зарозшою бур’янами, але за те за нормальною ціною. Моя мама дуже хотіла, щоб у неї була дача. Куди можна було б вийти на свіже повітря і подихати ним, посадити город, посмажити шашлики і позасмагати на сонечку.
В результаті ми з мамою замовили майстрів, які допомогли нам очистити цю ділянку від бур’янів і побудувати там невеликий будиночок. На початок ми з мамою посадили біля будинку полуницю, викопали землю і посадили яблуню, бурячок, редиску, цибульку. Таке, що необхідне було. Мама моя дуже полюбляла все городнє. Паркан ми вирішили поки не ставити, там нікого майже не було, сусідів ніколи не було видно. В один прекрасний момент у нас на грядках все почало рясно рости. Ми й не сподівалися, що на такій занедбаній землі щось взагалі прийметься. А про те, що воно буде давати плоди, ми взагалі не думали. Посадили так, а може щось і виросте. Мама ще посадила клумбу, на якій виросли потім великі і красиві квіти.
Але біда прийшла звідки не чекали. Якось моя мама приїхала на дачу, думала прополоти город. Тай подивитися чи взагалі все добре, бо давно тут ніхто не був. І вона була в шоці, нічого немає. Наших квітів, яблуню, яку ми посадили, взагалі викопали разом із землею. Полуницю просто повисмикували разом з глиною. Вибили двері в будинок і вкрали мамин улюблений стіл і чайник. Мама після побаченого сказала мені одразу приїхати і допомогти вияснити їй, хто це міг зробити. І знаєте, це було зовсім не важко. У сусідів ми побачили наш стіл на альтанці і яблуню, яка ще не всілася добре в грунт і було видно землю з травою. Ми одразу зрозуміли, що це їх рук справа. Мама одразу пішла розбиратися, навіть не покликавши мене. Вона в мене хоч і у віці вже, але за своє буде стояти і жару, як то кажуть, будь кому може дати.
Сусіди наші були молодими людьми, як виявилося. Молода сім’я, жінка і чоловік. Я так розуміла вони нещодавно одружилися. Мама моя стала вимагати те, що вони вкрали. Стукала по їхніх дверях. Але коли вийшов той чоловік, то почав погрожувати моїй мамі, а жінка взагалі лaятиcя мatом спромоглася.
Коли мама повернулася додому, то почала просто плакати. З нею ще так ніхто і ніколи не вчиняв, просто отак нагло піти і все вкрасти. Ми ж з нею старалися, садили. А тут на тобі, прийшли на все готове і просто забрали. Мама через багато чого в житті пройшла і в1йну застала, і батька мого втратила, боролася до останнього за його здоров’я. Ніхто їй не допомагав і ніколи нічого не давав. Але от щоб так піти і просто забрати, з нею ще такого не було.
Ми з мамою вирішили, ну в1йна, так в1йна. Взяли тачку і пішли викопувати все своє назад, без будь- якого дозволу нaглиx сусідів. Але коли цю картину побачив наш сусід, то почав кидатися на маму з кулakами і ображати нeцeнзурн0ю лайк0ю. Це почули навколишні сусіди і прибігли подивитися на весь цей цирк. Ми вирішили довести сусідам правоту свою і показали їм фото, які ми нещодавно робили з мамою. Там був зображений наш квітник, яблуня, яку ми посадили і полуниця, яка вже зійшла. На наш гамір і крик приїхала поліція, але ніхто не хотів розбиратися в ситуації, яка склалася. Хіба єдине,що дали нам попередження за бійку, яку почав наш сусід, наглуватий хам. Після того випадку з нашими нен0рмальними сусідами більше ніхто не спілкується і всі обходять їх стороною. А ми з мамою згодом продали цю дачу, бо жити поряд з такими сусідами було неможливо.
