Кожного вечора Оксана йшла однією і тією ж дорогою додому, коли поверталась з тренажерного залу. Одного дня, вона поспішала додому, купила по дорозі свій улюблений торт, і хотіла вже випити кави по приходу. Раптом серед гаражів вона почула дитячий плач.
Вона була чуйною жінкою, і ніколи не оминала ні хворих людей, ні дитячого плачу ввечері та ще й в такому місці.
Вона йшла серед закинутих гаражів і побачила маленького хлопчика, на вигляд йому було чотири або п’ять рочків. Він був одягнений в подерту одежу, весь замурзаний і волосся у нього було кучеряве, але все скуйовджене. Він плакав і не міг зупинитись.
Оксана забрала самотню дитину до себе додому, адже жила одна, і чоловіка в неї не було.
Жінка покупала хлопчика, потім напоїла смачним какао і нагодувала своїм улюбленим тортом.
Вона почала розпитувати у дитини, як так сталось, що він опинився сам в таку пору на вулиці. Хлопчик розговорився, і розповів що його звуть Максим, йому 5 років, батьків у нього не має, а дідусь в якого він жив, помер. Таким чином, він залишився сам на вулиці, бо не знав до кого йти.
На наступний день Оксана повідомила про свою знахідку в службу опіки, її відразу довели до відома, що в такому випадку хлопчика віддадуть в сиротинець. Жінка розуміла, що це не найкращий вихід з цієї ситуації.
Декілька днів вона обдумувала своє рішення.
Вона вирішила, що найкраще для не та Максимка буде те, що вона його всиновить.
Довго йшов це процес, було багато спірних нюансів, однак, Оксана та Максим все витримали і пройшли через цю не дуже приємну процедуру.
Зараз вони живуть разом. А какао з тортиком тепер їхня сімейна традиція.