Матір з сестрою вважають, що мій чоловік повuнен їх забезпечувати

Я народилася у доволі біdній сім’ї. У нас немає багато статків, одна маленька квартира, де проживали батьки та я з сестрою та братом. Ми не могли дозволити собі полетіти на відпочинок, на море чи навіть десь орендувати будиночок на один день у горах. Харчувалися як могли: каші, овочі, м’яса майже не бачили. Коли мені було 10, батькові запропонували набагато кращу роботу із високою заробітною платою, – аж тоді наші справи покращилися.

Зараз брат поїхав на заробітки закордон, іноді переказує невелику суму грошей матері. Сестра вийшла заміж та стала разом із чоловіком орендувати невелику квартиру. Я залишилася із батьками, допоки не зустріла свого коханого.

Ми познайомилися в університеті, ще на першому курсі, проте симпатія та романтичні стосунки розпочалися лише на останній роках навчання. Андрій був з багатої сім’ї лікарів, які мали власних медичний бізнес. На 18-річчя йому подарували простору квартиру, тому дуже швидко він запропонував мені переїхати до нього. Гроші, майно мені були не важливі, але навіщо відмовлятися такій можливості, правда?

Найвеселіше почалося, коли ми почали жити разом. Ні, не у наших стосунках, а із моєю родиною. Вони чомусь вирішили, що Андрій тепер зобов’язаних їх всіх утримувати. Найшли собі золоту рибку чи Джина у вазі із трьома бажаннями. Я намагалася їм пояснити, що він не зобов’язаний їх утримувати і допомагати, якщо тільки сам не захоче. А просити його про це я не буду.

Проте, щоразу при нашій зустрічі, що мама, що сестра напряму говорили, про машини, квартири, ремонти, мовляв, от у мене з чоловіком є три машини, навіщо вони нам? Краще їм хоча б одну подаруємо. Або ще, мені дуже сподобалося, коли сестра почала розповідати, яка оренда житла сьогодні дорога і чи не могли б ми подарувати ту у центрі міста, яку здаємо, їй з чоловіком.

Мені так неприємно вислуховувати як мені пощастило, а також, яка я жадібна стала, – зарозумілася, рідним не хочу допомогти, які годували мене, одягали, освіту дали. А хоча це не прямий обов’язок батьків? До слова, я і так допомагаю матері з батьком: переказую гроші на рахунок, як і брат, можу завезти декілька пакетів із продуктами, яких вистачає на тижні зо 2.

Тепер сестра розказує, що їй потрібно новий телефон, а то у старому камера недостатньо красива. Не знаю, у мене бажання просто перестати із ними спілкуватися, хоч Андрій виявився терплячим, до тепер ні слова не сказав про мою сім’ю.

Оцініть статтю
Матір з сестрою вважають, що мій чоловік повuнен їх забезпечувати