Мені було тринадцять, коли мати покинула нас з батьком і поїхала до коханця закордон

Той день назавжди закарбувався в моїй пам’яті…Його я згадую, як страшний сон. Мене зрадила найрідніша людина — матір.

Мама з батьком прожили разом п’ятнадцять років. Тато дуже любив її, весь час дарував подарунки, кожного тижня приносив до дому величезний букет квітів. Я був неймовірно радий, що маю таку родину, всі мені тоді заздрили…Проте якось почав помічати дивну поведінку мами. Батькові компліменти її більше не радували, їй постійно телефонував якийсь незнайомець, вона часто бігала до подружки…Трохи згодом зрозумів, в чому річ.

Я прийшов зі школи та побачив, як батько лежав на дивані. Біля нього була напівпуста пляшка оковитої, а поруч лист. На папері побачив знайомий почерк мами…Вона написала, що їде закордон до свого коханця, що не кохає батька, і син їй не потрібний, вона хоче почати життя спочатку. Я не міг повірити, одразу побіг до батьківської спальні — речей матері не було…Почувався покинутим…

З того часу минуло багато років. Зараз мені тридцять два, в мене успішний бізнес та життя, про яке я тільки міг мріяти. У всьому мені допоміг батько. Так, деякий час було важко — тато випивав з горя, але я допоміг йому подолати цю проблему…І зараз роблю все, аби він ніколи не сумував!

Від матері не було жодної звістки…Вона чхати хотіла на нас із батьком. Шукати її бажання не було — мама сама зробила вибір.

Проте одного разу в соціальній мережі мені написала якась жінка. По фото я впізнав маму.

“Привіт, синку, як ти? Бачу, що ти став дуже успішним, молодець! У мене все добре, хочу приїхати в Україну. Зустріньмось?” — поки читав цю маячню то в мене виступили сльози…Я заблокував її, не хочу, щоб ця жінка мені писала. Ніколи не пробачу…

Одразу зателефонував татові й запитав, як його справи…Цінуйте своїх батьків!

Оцініть статтю
Мені було тринадцять, коли мати покинула нас з батьком і поїхала до коханця закордон