Мій батько іноді буває зовсім нестерпним! Я уже не знаю, що мені робити, можливо, ви зможете порадити щось, коли розкажу всю історію. Але в не подумайте, старого дуже люблю, це рідна людина, яка присвятила мені все життя і я понад усе хочу йому за це віддячити.
Моєму батьку уже 81 рік. Мати померла декілька місяців назад, несподівано для усіх нас. Що головне, це не єдина родинна трагедія за останній два роки. У мене була також молодша сестра, Ангелінка. Їй було всього 25, коли і її не стало. Так-так, ми дуже пізні діти. Батьки зустрілися, коли їм обом було далеко за 40 і навіть ще змогли народити двох дітей. Ось так буває.
Після того як старий залишився зовсім один у будинку, я забрав його до себе, а хатину продав і навіть цьому зрадів, не думав, що хтось купить ту халупу з обідраними стінами та проваленим паркетом. Відтоді батько сам не свій.
Звичайно, я намагався водити його до лікарів, все ж таки стара людина ще й такий стрес, проте ті розводять руками й кажуть, що він повністю здоровий! Хоч з поведінки так не скажеш. Кожного дня доводиться стримувати його, коли він збирає сумку та зі словами «мені пора вже додому, а то засидівся у тебе, мати буде сваритися» рветься геть з квартири. Постійно шукає телефонний номер Ангелінки та сумує, що не бере слухавки.
Одного разу старий так розізлився на те, що його дочка не відповідає, що аж розбив мобільний об стіну, називаючи її невдячною, яка покинула рідних батьків та поїхала кудись, нічого не сказавши. Моторошно правда? Проте, після сварки батько одразу додає: «краще б було так, аніж як є насправді». Тобто ви розумієте? Він при тямі, та все усвідомлює, але не хоче приймати дійсність, грає роль, створює ситуації, які могли б виникнути.
Щовечора хочу з ним поговорити, аби він припинив це, адже я страждаю разом із ним, проте він не хоче мене чути, мовляв, йому так стає легше, уявляти життя разом з ними. От як поводити себе в такій ситуації? Мені видається, що така поведінка батька ніколи не припиниться і прийдеться щоночі вислуховувати його монологи, які він присвячує матері та сестрі.
Можливо, потрібно знайти кращого лікаря, який би зміг визначити порушення та призначити потрібні медикаменти? Боюся, аби не стало все з часом лише гірше, якщо нічого не зробити зараз.
