Сьогодні хочу розказати вам, що зі мною трапилося за останній рік. Він видався дуже насиченим, шкода, що окрім позитивних подій, відбули дуже неприємні ситуації, з яких дотепер не можу вибратися. Однак про все послідовно.
Спершу розкажу, як познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Світланою. Так ось ми навчалися в одному університеті, але я вже закінчував четвертий курс, а вона ще була першокурсницею. Я помітив її ще тоді, коли вона випадково помилилася аудиторією, зайшовши на моє заняття. В той час я вже розлучився зі своєю попередньою дівчиною Оксаною. Не знаю, чи дійсно ви повірите моїм словам, проте я одразу ж закохався у Світлану. Ось таке в мене вийшло кохання з першого погляду.
Далі ми зустрічалися ще декілька разів та студентських вечірках та в гуртожитку. Я намагався з нею заговорити, та там все щось заважало. Так і закінчивши університет, ми навіть не обмінялися номерами телефонів. Якось я зайшов, щоб забрати свій диплом, а там вона, здавала якусь роботу на кафедрі. Ну такий шанс впустити було неможливо і я запросив її на побачення. Ось так, відразу, без жодних пояснень. Головне, що вона погодилася. Зустріч за зустріччю і у нас зав’язалися романтичні стосунки.
Через три роки, як Світлана закінчила університет, ми одружилися. А потім почалися довгі роки старань народити дитину. У нас ніяк не виходило завагітніти. Уже ходили по всіх місцевих лікарях, здавали аналізи, – а все ніяк. Одного дня вирішили відпустити ситуацію та припинити ці спроби. Буде як буде. Жили звичайним життя: подорожували, ходили на роботу, займалися будівництвом власного дому.
Цієї весни Світлана підійшла до мене і просто світилася від щастя. У руках був тест із двома смужками. У нас все вийшло. Ту радість просто неможливо передати словами. Ми очікували цього понад 8 років. Вагітність пройшло чудово, жодних ускладнень. Я ходив з дружиною всюди разом: і на курси молодих батьків, і на всі аналізи та огляди, навіть записали на парні пологи. Коли настав той самий момент, мені здається, що я переймався більше, аніж кохана.
Народився Максимко. Смуглий, брюнет. Зовсім не схожий на мене, немовби не рідний. Не знаю, чому це так спало мені на думку. Але через місяць я не витримав і попросив зробити тест ДНК, адже згадав, що за місяць до щасливої новини, Світлана їздила у відрядження в іншу країну. Хто знає, що там було, відчай робить з людьми все, що завгодно.
Тест показав, що син мені рідний. Світлана мовчки показала мені його та ще декілька фотографій свого прадідуся, який виглядав точно, як нас Максимко. Гени зіграли злий жарт. Зараз кохана ображена на мене та вимагає розлучення. Не знаю, як повернути сім’ю назад.
