Моя подруга образилася на мене, а я просто не хотіла втручатися у її особисте життя

Всім привіт, хочу розказати вам історію, як втратила свою найкращу подругу через те, що вирішила, що її особисте життя і кохання мене не стосується. Я б не хотіла, аби інша людина розказувала мені неприємні речі про мого коханого, а виявляється у подруги зовсім інша думка щодо цього.

Подругу звати Наталя, вона старша за мене лише на 1 рік. Ми познайомилися на курсах, які разом відвідували ще у шкільні роки. Від тоді стали часто спілкуватися, проводити час. З часом я змогла її назвати своєю найкращою подругою. Попри те, у моїй голові у думки ніколи не спливало, влізати у її справи, як це іноді заведено між близькими людьми.

Нещодавно Наталя познайомилася із чудовим чоловіком. Вони разом були на вечірці в честь їхнього спільного друга. Ви б бачили як у неї весь цей час сяяли очі! Він мені також імпонував, такий ввічливий та галантний, а ще дуже щедрий, – всі наші гулянки були його коштом. Приблизно через місяць він запропонував їй руку і серце, тож ми стали готуватися до весілля.

Одного дня я побачила Мирослава, судженого подруги, обійнявшись з іншою дівчиною. Чесно, я вирішила, що не маю права про це розказувати Наталі, намовляти її про зраду. А раптом це його сестра? Я ж нічого про нього не знаю. Вони дуже щасливі, – розберуться самі, тож не стала руйнувати стосунки майбутньої сім’ї.

Через місяць, за декілька тижнів до весілля, подруга повідомила, що вагітна. Ох, як ми раділи! А потім все пішло наперекосяк. Мирослав, дізнавшись про дитину, повністю скасував весілля та покинув Наталю. Це була справжня трагедія!

Потім зі сльозами на очах, подруга показала світлину у соціальних мереж, де її колишній разом із новою жінкою. От хто дернув мене за язик?! Я раптом озвучила, що уже бачила її, понад місяць назад разом з Мирославом. На цьому наші теплі відносини зникли.

Подруга до тепер звинувачує мене, що я тоді не розказала їй про все, можливо, вона б не стала самотньою матір’ю для дитини, а спокійно жила далі й продовжувала шукати своє щастя. Хто ж знав, що все настільки серйозно. Так хочеться помиритися, але сором за свій вчинок не дає мені знову зателефонувати Наталі.

Оцініть статтю
Моя подруга образилася на мене, а я просто не хотіла втручатися у її особисте життя