З Аліною познайомився зовсім випадково — в супермаркеті. Ми стояли на касі, щось було не так з платіжною системою, тому щоб якось скоротити час ми вирішили познайомитись. Наше спілкування зав’язалось ось вже на півтора року. Наважився зробити їй пропозицію — Аліна підходила по всім параметрам мого ідеалу дружини.
Нам обом двадцять сім років. В такий вік багато людей вже має сім’ю, тому і ми наважились. По наших розмовах я зрозумів, що маємо одні й ті ж цінності в житті, взагалі в нас багато спільного! Проте про батьків кохана змовчувала, вона казала, що в них погані стосунки, і спілкуюсь досить рідко. Я намагався вмовити майбутню дружину познайомити мене з її матір’ю, та в Аліни завжди знаходились відмовки.
Ми вже розпланували наше весілля, склали список гостей, купили квитки в іншу країну, аби там відзначити медовий місяць, але з тещею я так і не познайомився, дружинна казала, що в сучасному світі це не так вже й важливо. До весільної церемонії залишалося кілька тижнів, тому я все ж вмовив кохану на оглядини. Для мене це було дуже важливо, готувався до знайомства з батьками нареченої особливо уважно — обрав найкращий ресторан у нашому місті. Проте коли побачив тещу то зрозумів, що вечір вже зіпсований.
Жінка виглядала досить строгою, проте чоловік був приємний. Аліна попереджала, що її матір не цукор, але я навіть не здогадувався, що все настільки погано…
— Добрий вечір, дуже радий нашому знайомству, мене звати Олексій. — протягнув я руку батькові Аліни.
Той люб’язно зі мною познайомився, тоді як його дружина обдивилась мене з голови до ніг і мовчки сіла за стіл. Вона покликала офіціанта і хотіла зробити замовлення. Ті страви, що я обрав сам їй, на жаль, не сподобалися…
Намагався сподобатись батькам Аліни, робив все можливе. Розповідав про себе, про те, як ми познайомились…Як я кохаю цю дівчину і про свої серйозні наміри. Теща лише критикувала мене і свою доньку, на кожну мою фразу вона находила тисячу аргументів.
Я лише чекав, поки цей вечір скінчиться…Коли Аліна пішла до вбиральні то теща почала розмову.
— Ти не пара моїй доньці. Лише псуєш життя своєю присутністю. Я зроблю усе можливе, аби це весілля не відбулося! Ти не зможеш дати їй гідне майбутнє.
Мене ці слова дуже засмутили. Мені було і соромно, і ніяково…Я не знав, що сказати цій жінці у відповідь, не хотів нашкодити, тому просто змовчав. Батьки Аліни пішли з ресторану, не дочекавшись доньки.
— Ну як тобі моя матір? — повернулась кохана.
— Чому вона так до мене?
Аліна розповіла, що її хотіли видати заміж за одного чоловіка — сина маминої подруги. Він дуже перспективний та багатий, і цей шлюб був би міцним союзом між їхніми компаніями, проте моя наречена відмовилась на пропозицію матері, чим її й засмутила.
Весілля не відбулося — матір Аліни дуже захворіла. Я відчував, що це якась афера, щоб таким чином зашкодити нам одружитись. Про свої підозри одразу сказав коханій, але та на мене образилась…Я розумію, що теща придумає будь-які способи, щоб не видати єдину доньку заміж за мене. Та що взагалі робити? Все залежить від Аліни, скільки вона ще буде вестися на хитрість матері.
