Моя свекруха вже двадцять років як вийшла заміж за англійця та переїхала в Бірмінгем. Ми з чоловіком та трьома дітьми живемо в її квартирі, а вона раз на рік приїжджає на Україну погостювати. Ось і цієї осені ми зустрічали нашу англійську бабусю на рідній землі.
Звісно, була святкова вечеря, прийшли гості, на столі була велика кількість різносолів та смачних національних страв. Вечер спливав і сама по собі виникла розмова щодо продуктових заготівель. Ось тут наші думки почали розділятися.
Свекруха зробила мені зауваження, мовляв, така велика родина, а заготівель жодних. Картоплі, моркви не має. Вона за старою звичкою полюбляє робити грандіозні запаси на зиму. Якщо картоплі, то два-три мішка, морква та цибуля — мішок, по п’ятдесят кілограмів борошна та цукру, а ще й капуста та буряки…
На щастя, закінчилися ті часи, коли люди замислювалися над тим, як зберегти продукти, щоб пережити холодну зиму. Зараз в будь-який час року на полицях супермаркетів в достатку будь-які овочі й фрукти і свіжі, і заморожені, і консервовані. Однак традиція робити домашні заготовки залишилася в багатьох сім’ях, а секрети консервування дбайливо зберігаються і передаються з покоління в покоління.
У нашому будинку влітку і восени починається гаряча пора заготовок на зиму — соління, варення, компоти. Це не стільки необхідність, а більше – ритуал, від якого господиням важко відмовитися.
Я, звісно, розумію, що наша бабуся з того самого покоління і вона так жила майже все своє життя. Але ж вона зараз живе і іншій країні… І з захопленням розповідає про життя англійців – вони заготівель не роблять, вони навіть не готують дома домашні страви. У них все є в супермаркетах. Все дуже доступне, свіже та смачне. Вся їжа в пакетах, купив, поклав в мікрохвильову, розігрів та смачна вечеря готова.
Ми з її сином говоримо їй, що в наш час немає великої потреби заготовляти багато овочів на зиму. Років 30-40 тому потрібно було запасатися декількома мішками картоплі, тому що купити взимку її було проблематично, а коштувала вона дуже дорого. Тоді ж відкладали на зиму яблука і груші, охайно загортаючи їх у папір.
Тоді ж закатували багато солінь, варення, компотів. Зараз у нас навіть взимку можна купити все, в тому числі свіжі фрукти, вирощені в країнах з теплим кліматом. Картоплі ми купуємо всього один мішок, оскільки на лоджії вона проростає. Всього потроху, бо зберігати ніде, а овочі швидко псуються. Ну, ще докуповуємо на всякий випадок цукор та трохи борошна. Все одно ми майже через день ходимо в магазин.
Наша гаряча дискусія затягнулась майже до пізньої ночі.
А наступного дня мій чоловік повіз свою матір на базар і, як ви думаєте, що? Так, так, зараз вся лоджія заставлена картоплею, помідорами та баклажанами. Всього по п’ятдесят кілограмів. Ну що тут вдієш? Буду робити ікру з баклажанів на зиму.
І обов’язково передам кілька баночок в Англію!
