Усім привіт. Мені батьки нещодавно купили квартиру у новобудові. Велику, трикімнатну, з усіма зручностями. Щоправда, поверх шостий, а ліфт не працює. Важко трохи, особливо, коли йду втомлена з роботи, та й ще у руках несу пакет з продуктами. І ось якось я повертаюся додому, відкриваю свою поштову скриньку і бачу там квитанції, їх було три. Одна за водопостачання, інша за світло, а ще одна за квартплату, тобто за кожен квадратний метр я плачу одну гривню. Квартира має велику площу і сума вкінці виходить не мала. Я так то ніколи не звертаю увагу на кошти, які плачу за комунальні послуги, бо практично кожного разу виходить плюс мінус однакова вартість. А тут щось не так. Мені здалося, що сума за квартплату цього місяця у два рази більша, ніж минулого. До послуг, за які я плачу входить: прибирання під’їздів, вивіз сміття, заміна лампочок на поверхах, обслуговування домофону.
А судячи з усього, то підвищувати вартість квартплати немає сенсу і я не розумію чому підняли ціну. У під’їзді брудно, нещодавно звільнилася прибиральниця. Я змушена була мити сходову у себе на поверсі самостійно, на території будинку смітник завжди переповнений, обіцяли зробити ліфт- так і не зробили. На першому поверсі завжди хтось краде лампочки, тому постійно темно. І ось я вирішила піти запитати нашого старосту, який відповідає за все у будинку, чому така висока квартплата, у зв‘язку з чим її підвищили. Але все, що міг зробити цей чоловік, це просто зібрати збори, розповісти жителям про проблеми будинку і все завжди залишалося без змін. Нічого ніхто робити не хотів, та й Максим, так називався староста, не брав ініціативу у свої руки. Взагалі не розумію чому він взявся керувати цим.
Прийшовши до нього я почала говорити, що мені не подобається підвищення вартості квартплати й почала питатися у нього, на підставі чого взагалі таке трапилося. А староста мені у відповідь, мовляв зараз літній період, потрібно косити траву навколо будинку, обробляти клумби, поливати квіти. Та й сміття стало більше, діти бігають і постійно залишають за собою обгортки від цукерок. Тому наш керуючий будинком найняв елементарного двірника на літо і квартплата збільшилася через те, щоб просто платити цьому робітнику зарплату. Ну добре, нехай вже буде так. Я б так думала, поки не побачила одного разу, як цей наш робітник працює. Одного разу повертаюся з прогулянки. А двірник сидить собі біля під’їзду на лавочці, п’є пиво зі своїм, я так зрозуміла, другом. Навколо нього така трава, що напевне вища за мене, а він замість того, щоб виконувати свою роботу, ледарює. Я вирішила дати прочухана йому, бо ж за, що тоді виходить я плачу таку велику суму. Кажу до нього:
– Пане робітнику, ідіть краще косіть траву, а пиво зможете і вечером випити.
А він мені:
– Ти взагалі хто така і чому ти мені вказуєш що робити, сам знаю. Я подивилася на нього, поставила свій велосипед і пішла додому. Вслід за собою я чула поHрози, в яких звучало те, що у мене дуже красивий велосипед і чи я не боюся, що його хтось вкRаде. Я зрозуміла натяк цієї людини і більше свій велосипед не залишаю на тому місці. От така історія, гроші то я плачу, але не знаю за що. Бо роботи навколо будинку і в середині реально не видно.
