Cитуація була давно. Син з невісткою і маленькою донькою приїхали до моєї знайомої в гості і стали розповідати мамі про майбутній відпочинок на морі. Мати, звичайно, дуже зраділа за дітей, з цікавістю слухала їх, і раптом син говорить:
-А давай і ти, мама, з нами поїдеш на відпочинок! Ти ж за своє життя один раз була на морі?
-Так, один раз, – відповіла мати. Я не проти і збиратися мені недовго.
Видно було, як мати зраділа і не помітила, як скривилася невістка після цих слів.
Діти поїхали, мати перебирала речі, мріючи про те, як вона з онукою гулятиме по набережній, як буде купатися і засмагати на ніжному морському березі. Її мрії перервав дзвінок від сина, який довго мимрив про щось незначне, а потім сказав, що вони не зможуть її взяти з собою, через те, що вже немає місць в готелі, та й квитків не дістати на поїзд.
–Я все зрозуміла, синку, не переживай, я і сама хотіла відмовитися від поїздки, сказала мати, ковтаючи сльози.
-На наступний рік ми обов’язково поїдемо,- сказав син,- але мати вже поклала трубку.
Що було після пропозиції сина про поїздку, неважко здогадатися. Дружина категорично заявила, що або він їде на відпочинок з мамою, або з нею. Скільки чоловік її не переконував в тому, що мати їм заважати не буде, що, навпаки, вона буде з дитиною, а вони зможуть піти в ресторан або погуляти ввечері, все марна справа. І тоді син набрав номер матері.
Моя знайома – жінка інтелігентна, вона жодного разу не дорікнула молоду дружину сина, ні разу не накричала на неї, ні разу не ходила до неї в будинок з інспекцією, але вона все одно її ненавидить. За що, невістки, ви ненавидите свою свекруху, стверджуючи при цьому, що ви любите її сина?
