Я перейшов до 11 класу. Моя сім’я не живе в повному достатку. Батьки часто займають грошей, щоб купити щось дороге та вкрай потрібне. Сестра моя вже вийшла заміж рік тому і народила дівчинку. Тато й мама допомагають їй фінансово, оскільки чоловіку не щастить з роботою, а дитина ще надто мала, щоб Оля, як молода мати, могла також шукати якийсь підробіток.
З розуміння до ситуації, я пішов просити найняти мене на 3 місяці літніх канікул на роботу в будь-які заклади нашого містечка. Мені дуже поталанило, тому що я зміг влаштуватись в магазин техніки консультантом. З 12 років я захоплююся комп’ютерними іграми й, на щастя, рідні змогли придбати ноутбук для спільного користування. Я знався на темі, тож клієнти дослухалися до моїх порад, адже вони були аргументовані.
Не дуже добре заробляючи, все ж міг витрачати на морозиво раз на тиждень, а також приносив воду та хліб додому. А все інше відкладав на нового ноутбука та, якщо залишиться, на нову відеогру, про яку мріяв уже пів року.
Ось в кінці літа я зібрав повну суму і пішов до крамниці, в якій сам працював і пригледів там собі гарну техніку. Прийшовши додому, я очікував, що батьки зрадіють за мене і похвалять, що сам зміг досягти своєї цілі. Але тато розізлився, нагадавши ті слова, що сказав на початку літа: «Синку, з першої зарплатні треба подарувати щось матері та Ольці. Ну може, й мені щось перепаде».
Ці слова вилетіли мені з голови. Все літо тільки й крутились думки про нову покупку та нові можливості, що відкриються із власним ПК. Батько нагримав, що не можна бути таким черствим та егоїстичним. Сестра там, бідна, не може прогодувати свого сина, майже всі гроші з нашої сім’ї йдуть їм, а тут викидаються гроші на непотрібні речі.
Я намагався спершу вибачитись і пояснити, чому так вчинив, навіть було соромно. Але коли тато наказав йти повертати товар назад, це перейшло всі межі. Це мої гроші і я можу розпоряджатися ними так, як мені хочеться.
