Ми з дружиною одружилися дуже в ранньому віці. Нам було всього по двадцять, ми ровесники. З Мартою, так звали мою дружину. Спочатку, в нашій сім’ї ніби все було добре, але свого житла в нас не було, тому ми жили з моїми батьками. Марта часто створювала скандали, що вона не хоче жити з моїми батьками, що мовляв, їсти вона буде готувати тільки для нас двох. А з нами ще жили мої брати і батьки. Мама завжди хотіла донечку, так і не склалося, а тут невістка почала жити з нею, вона думала буде допомагати, як рідна донька. Але все було по іншому, я згодився на умови дружини. Нам виділили окремі дві кімнати, ванну і кухню, адже будинок моїх батьків був дуже великий і там вміщалося дві сім’ї спокійно. Ніби моя Марта заспокоїлася, але всеодно ще сварилися за такі всякі дрібниці, які стосувалися побуту. Згодом ми дізналися, що чекаємо дитину. Ми дуже зраділи цій новині. Ну, вірніше я, Марта не дуже, бо ще в той час навчалася в університеті і їй довелося переводитися на заочну форму навчання, бо з дитиною вона явно не буде встигати, і ходити на пари. А допомоги від бабусів і дідусів не було, оскільки всі теж мали своє заняття і щодня ходили на роботу.
Марта дуже була незадоволена тим, що вона змушена була кидати навчання, адже вчитися це була її мрія, тай про роботу хорошу вона завжди мріяла, а тут, на тобі, вагітність, декрет та й ще й заочне навчання. Але якось потихеньку ми виховували нашого синочка, Артема. Я його дуже любив, старався проводити як найбільше часу з дитиною, допомагати дружині з доглядом за Артемом. Тай, коли Марта їздила на сесію в університет, я теж залишався з ним.
Згодом почалися знову скандали на рахунок побуту, і з цим треба було щось вирішувати. У Мартиних батьків був дім по сусідству з їхнім житлом, вони його купили ще як Марта була зовсім маленька, щоправда ремонту там не було. Але батьки Марти допомогли нам зробити ремонт у будинку. Ми створили всі комфортні умови для життя і переїхали.
Марта закінчувала якраз університет, останній курс і дізналася, що вагітна вдруге. Вона зовсім не хотіла народжувати. Бо казала, що перший син зараз підросте, вона зможе шукати роботу. Хотіла зробити аборт, але їй не вийшло, відмовив я її.
Мені дуже було важко жити поряд з Мартиними батьками, все не так. Не в тій годині, що потрібно прокинувся, по господарству не допоміг, а я фізично не міг все встигати і з дітьми допомагати дружині, і на роботі бути, тай ще Мартиним батькам допомагати по господарсву. В нашій сім’ї наступила криза. Марта почала відмовлятися від догляду за дітьми, ходила по клубах, мені неодноразово повідомляли про зради дружини. Я вирішив забрати дітей і повернутися жити до своїх батьків. Я подав на розлучення, не знаю, де зараз і з ким моя колишня дружина, але про дітей вона не згадує, тай мені так набагато краще.
