Аня та Ольга – дві рідні сестри. Молодша Оля, віддасть останню цукерку або ж навіть усі накопичення на омріяний телефон, якщо це буде потрібно, старша Аня ж навпаки молода кар’єристка, що у всьому шукає вигоду та особисту користь.
Вона дуже жадібна та меркантильна, навіть із найближчими друзями і рідними.
Якось Оля попросила у старшої сестри сукню на весілля до подруги, оскільки дівчата були однакової статури. Однак Аня довго думала та дозволила вибрати інший образ з її гардеробу. Але Ольга вже за цей час придбала собі нове вбрання. На що сестра обурилася: Навіщо ти купила? Взяла б у мене щось!
Розсердилась, бо хотіла, щоб сестра була їй винна. Вона їй дасть поносити на день – два, а потім буде брати постійно її речі, знаючи, що Оля не відмовить.
Наприклад, сподобався меншій сестрі ноутбук Ані, каже: «Куплю собі такий самий». Через кілька днів старша сестра пропонує викупити свій б/у ноутбук за 20 тисяч гривень. А він навіть новий стільки не вартує. Просто вона знайшла нову модель, яку хотіла купити за рахунок сестри.
Я не знаю, як в інших сім’ях прийнято, але як би мій брат купував собі новий телефон, то мені відав би свій старий або подарував новий також. Але звичайно ж у різних сім’ях по-різному.
Було ще безліч різноманітних ситуацій. Ось наприклад, коли у батьків зламалась мікрохвильова піч, Аня продала свою стару мікрохвильову за 500 гривень. Смішні гроші, але все ж не безкоштовно.
Усі знайомі Ані вже змирилися з тим, що безоплатно та без користі вона ні з ким не спілкується та нікому не допоможе.
Одного разу дівчина Аня зустрілась у кав’ярні з подругою Любою. Пригощала товаришка і поспішила додому. Проте чайові, що залишила Люба баристі, Аня забрала собі. І каву попила та ще й трохи заробила.
ЇЇ почали цуратись усі хто добре знає дівчину. Молодша вважала, що так не можна, це ж рідна сестра – вона як краще хоче. Але іноді це виявляється не так.