Як то кажуть, плани планами, а доля все рішить наново. Так сталось і зі мною, але за таке я вдячний долі, адже попри всі факапи вона звела мене із моєю майбутньою дружиною.
Коли мої діти запитають, як я познайомився із їхньою мамою, я обов’язково розкажу цю історію саме так.
Почалося все ще зі студентських років. Якось, повертаючись після вечірніх пар, я почув крик дівчини. Хочу зізнатись, йти туди я не хотів, був дуже стомлений, але мій внутрішній лицарський голос все ж змусив мене підійти до тієї галасливої компанії. Якийсь хлопець кричав на дівчину, і почав підіймати на неї руку, але я швидко збагнув, і допоміг дівчині. Звісно ж мене відлупцювали, вигляд тоді я мав кепський. Товариші того хлопця пішли слідом за ним, а я залишився лежати на мокрому асфальті. Поруч залишилась та дівчина, вона щось говорила тоді, і дякувала мені, але я того вже й не чув, адже втратив тоді свідомість. Вона викликала мені швидку, більше ми не бачились.
З того часу минуло ще три роки. Я повертався зі стажування, і вирішив поїхати електричкою. Коли я зайшов у вагон, то побачив дуже красиву дівчину, вона розмовляла тоді по телефону. Одразу ж помітив її погляд на собі, але він ніби кричав “Йди звідси”. Звісно ж, вирішив познайомитись. З пікапом в мене не дуже, але я намагався. Та дівчина виявилась не пальцем роблена, і одразу ж мене відшила. Я засмутився тоді…Адже дівчина справді була приваблива, і я думав, що знайомство в транспорті було б дуже романтичним.
Пройшло ще декілька років. Друг запросив мене на вечірку, в честь заручин. Якось все сумно виглядало. Всі мої друзі вже давно знайшли собі другу половинку, а я залишався неодружений… На тій вечірці я зустрів її — свою майбутню дружину. То було кохання з першого погляду. Вона одразу ж мені сподобалось, але мені здавалось, що я вже десь її бачив.
Настав час і моїх заручин. В маленькому сімейному колі ми почали розмовляти про все на світі. Саме тоді я дізнався, що я вже декілька разів зустрічав свою дружину. Ми перетинались кілька разів. Як виявилось, дружина пам’ятала всі ці дивакуваті історії, але навіть не здогадувалась, що то був я! Коли ми це дізнались, були дійсно дуже шоковані. На все життя ми будемо пам’ятати цей смішний і такий доленосний випадок.
Як все ж дивно влаштований наш світ. Як після цього не вірити в долю?
