Після розлучення жінка виганяє з квартири, але йти мені не має куди

З таким запитанням звернувся до адвоката на прийомі вже немолодий чоловік. Звуть його Валентин Григорович. Не так давно було оформлено розлучення.

– Ось ми з жінкою розлучилися. Живемо в 4-кімнатній квартирі. Вона мене виганяє, наполягає, що квартира повністю її. Але ж я прожив там більше 25 років. Хіба, у мене на це житло немає жодних прав?, – запитує він.

Обставини такі.

У законному шлюбі 25 років. Є єдиний син. Йому 24 роки. У нього своя сім’я, двоє малолітніх дівчат і вагітна дружина. Квартира, де проживало подружжя, належала батькам дружини. Батьків не так давно не стало. Жінка успадкувала оселю.

І ось шлюб розірвано. Жінка заявила, щоб чоловік негайно забирався з її помешкання. Але як з’ясувалося, своє житло у нього все ж є – невеличкий старенький будиночок, який теж перейшов у спадок від батька.


Здавалося б, треба переїжджати в своє житло. Але не все так просто. В його будинку живе син з родиною. І ось він не знає, як вирішити це  делікатне питання. І сина з онуками виганяти не наважується. І з жінкиної квартири не хочеться уходити.
Якщо діяти з точки зору закону, то питання вирішується досить легко. Сина з родиною потрібно виселяти з будинку, а від дружини – йти. Начебто все зрозуміло.

Але ж ні, такий розвиток подій мого клієнта не влаштовує. Дуже вже він хоче залишитися на житлоплощі колишньої дружини.
Закон, а саме Сімейний кодексУкраїни, недвозначний, – успадковане житло, помешкання не підлягає розподілу між подружжям.
Після розлучення квартиру доведеться покинути.

Чогось існує припущення, що якщо прожити в квартирі кілька десятеліть, то неодмінно маєшь на неї право. Але це не зовсім так. Термін проживання  зовсім ніякого значення не має. Звісно, чоловіка зрозуміти можна. Все ж таки довго він проживав у дружини. Але і права людини теж потребують захисту.

Чому вона повинна терпіти свого колишнього чоловіка на своїй території?

Оцініть статтю
Після розлучення жінка виганяє з квартири, але йти мені не має куди