Мене з братом виховував батько самостійно останніх 5 років, оскільки наша матір не витримала важкої недуги. А нещодавно пішов і батько. Будинок повністю залишився мені, оскільки брат уже давно одружився та переїхав в інше місто разом із сім’єю. Тепер він повернувся і вимагає впустити його до оселі.
Насправді у нас дуже натягнуті стосунки. Олексій полюбляє випити, з дружиною у нього не ладнається. Коли переїжджав, сильно посперечався із батьком, тому то той нічого й не залишив синові. Тепер, коли дружина його вигнала, він вирішив повернутися до батькового дому, а тут дізнався, що оселю більшу йому не належить.
По правді, я також не хочу проживати із братом, який приходить пізно вночі п’яний, буянить та лається. Хіба це спокійне життя? Особливо, хочу зазначити, що живу я з чоловіком та уже на 6 місяці вагітності.
Кожного дня Олексія приходить та вимагає половину майна, навіть якось вікна всі розбив. Зрозуміло, чому жінка захотіла з ним розлучитися. Поліція ніяк не може цьому зарадити, хоч я б сказала, просто не хоче вмішуватися.
Юрист сказав, що якщо батько переписав на мене будинок, отже брат не має до нього жодного відношення і я не зобов’язання впускати його на свою територію, але Олексій лише похихикав і пригрозив, що свого досягне. Від постійних нервів та стомлення, у мене вже виникла можливість переривання вагітності.
Чоловік, не витримавши такого, запропонував поки переїхати до його батьків, а там буде видно. Нехай дитина народиться у повній безпеці, аніж під крик п’яного брата, яких кидає каміння у вікна. Я, звичайно, погодилася.
Не знаю, що тепер робити. Можливо, краще зовсім продати то житло та придбати інше, десь далеко, аби Олексій більше не надокучав. Як вважаєте? Адже життя у батьківському домі, скоріш за все, буде важким.
