Так трапилося, що мені прийшлося дуже рано вийти заміж. Сама я з маленького селища, де кожен один одного знає. Тож, коли дізналася, що вагітна у 17 років, – батьки одразу наполягли на весіллі.
Його звати Михайло, на 4 роки старший за мене. Все відбулося на одній із вечірок наших друзів, але від дитини відмовлятися не став і відповідально взяв мене і дочку на своє забезпечення. Я стала для нього найкращою дружиною, а він, своєю чергою, – найкращим чоловіком. Скажу чесно, спершу я зовсім його не кохала, це відчуття прийшло десь на другий рік нашого подружнього життя.
Дочку виховували як могли, даючи усе найкраще, хоч жили зовсім не багато. Михайло пішов одразу після весілля працювати до місцевого металургійного заводу, а мені, коли Христинка уже пішла до садочка, довелося вийти на роботу до місцевого ринку, оскільки навіть освіти я не отримала. Ну що поробиш, головне прогодувати сім’ю та улюблену донечку.
Насправді ми зробили усе, щоб коли Христинка виросла, нічого не потребувала. Для цього після декількох років важкої праці, чоловік подався на заробітки. Ми змогли придбати квартиру у місті, відкласти гроші на навчання дитини. Можна сказати, стали почувати себе як середньостатистична сім’я.
Коли нашій дочці виповнилося 17, вона мала можливість обрати професію, яку забажає, тож стала навчатися на юриста. Там познайомилася, десь на курсі 3, із чудовим хлопцем: вихований, красивий, дуже інтелігентно виглядає та ще розумний. Мені від одразу сподобався, найкраща партія для Христинки, адже я ж бажаю їй лише найкращого.
Та ось в чому виникла проблема. Той хлопець, Андрій, захотів познайомити дочку зі своїми батьками. Наступного дня Христина прибігла додому вся у сльозах, кажучи, що свекруха не сподобала її, мовляв, надто проста із небагатої сім’ї, тож не підходить для такого юнака, як її син.
Я аж не йняла віри! Хіба таке можливо у сучасному світі?? Мені аж самій захотілося з тою пані познайомитися і поговорити. Подзвонила Андрію та попросила організувати зустріч, – він погодився. Треба визнати, вона справді дуже красива і дорого виглядала, але ну точно дуже невихована, аби довести потенційну невістку аж до сліз.
Ми спокійно поговорили про наших дітей. От я і думаю: цілком можливо, що ця панночка так і не змінила свою думку. Прийдеться розмовляти з Христиною та Андрієм окремо, якщо вони хочуть бути разом, – я їх благословлю та скажу, що завжди рада прийняти їх обох. Якщо це справжнє кохання, – ніяка матір їм не завада.
