Дружина захворіла і її терміново госпіталізували. Вона власниця невеличкого подологічного центру, приймає клієнтів, проводить навчання. Підлеглих майстрів 15.
Чоловікові прийшлося занурюватися в робочі тонкощі бізнеса дружини, в бухгалтерію, в розрахунки з банком, податкову.
І яке ж було його здивування – коли в архіві документів він побачив схвалення від банку щодо іпотеки на придбання квартири строком на 20 років. Перша оплата відбулася п’ять місяців тому.
А про квартиру чоловік і гадки не мав. І участі в угоді не приймав.
Може ще не отримали ключі – так сплачено майже півроку тому. Якщо вона існує, то де вона, в якому районі?
Дружині такі питання наразі ставити не доречно: так можна ще один судинний криз спровокувати.
Взаєморозрахунки? З ким? Сума величезна, кілька мільйонів! І де документі іншої сторони?
Промайнула думка: подарунок. Та вона наче коштовні дарунки з роду не приймала? Подарувала сама? Кому? Коханцю, батькам, дітям? А може собі подушку безпеки готує?
Запитань більше, ніж відповідей. Цілковитий дисонанс. Повна безвихідь.
Пише у вайбер, чекає поради. Та що тут скажеш? Кажу – треба набратися терпіння і почекати. Прийде час, може вона і сама тобі все пояснить. А ні – спитаєш іншого разу.
А може взагалі не треба ставити такі запитання? В родині ж все гаразд.
З’ясовувати чи ні? А раптом це буде дуже болісно і неприємно?
Чи маєте ви якусь пораду?
