Ми не мали своєї квартири, тож після одруження спершу орендували житло. Вирішили, що краще ті ж самі гроші платити за кредит, який ми візьмемо вже на власний дім. Ми довго думали та все ж придбали 2-кімнатну квартиру з розрахунком на діток. Спершу виплачувати зазначену банком суму було легко, але потім в чоловіка зменшили зарплату і грошей стало ледь не вдвічі менше.
Нещодавно я неправильно ввела пароль на сім-карту і мені потрібен був код, який написаний на пакеті від мобільного оператора. Поки рилась в поличках, знайшла незрозумілий заклеєний конверт. Вирішила відкрити. Там лежали ключі й на маленькому клаптику паперу було написано «квартира 12». Я ошелешено дивилась на знахідку. Яка квартира? Відмички не такі як від наших дверей. Чому конверт захований та заклеєний?
Я довго думала, що це може бути. Запасні ключі найкращого друга мого Діми? Чи, може, відмички від квартири його сестри? Чи це в нього з’явилась коханка? А може, чоловік купив нову? Але навіщо? Так я просиділа декілька годин, забувши про всі свої справи, аж поки не повернувся Діма. Так і не знайшла те, що шукала, до речі.
Я ще подумала, що це ключі від однієї з квартир, які він продає. Мій чоловік працює ріелтором. Чому тоді вони сховані в заклеєному конверті далеко в шухляді, якою ми ніколи не користуємося? Я надіялась, що це може бути орендована для нас, бо скоро була річниця наших стосунків. Це б міг бути мені сюрприз. Житло з прекрасним сучасним інтер’єром, про який я мріла, але ремонт дома ми зробити не могли, бо всі гроші йдуть на виплачування кредиту. Та ще й дивно те, що напередодні чоловіку урізали зарплату. Може, і це брехня?
Коли я почула, як він заходить додому, я швиденько поклала конверт на місце та удала, що витираю пил. Я подумала, що почекаю трошки, подумаю, чи взагалі варто питати про ту знахідку. Відтоді я дуже часто натякала на «нову» квартиру. Також я почала підозрювати чоловіка у зраді. Запізнився з роботи – коханка. Раніше пішов з дому – коханка. Пішов до друга – коханка. Я вже не могла витримувати тиску власних думок на себе. А Діма не розповідав нічого.
Я не знаю, чому я так боялась питати про конверт. Чи то боялась дізнатись страшну правду, чи не хотіла, щоб чоловік образився. З часом наші відносини почали псуватися. Я довіряла йому все менше. Він все частіше пізно приходив з роботи. Я розумію його, адже я кожного дня знаходила, до чого причепитися. То те він не так зробив, то посуд не помив, то грошей мало… наші стосунки розвалювались.
Я більше не могла терпіти. Запланувала романтичну вечерю, щоб нарешті спокійно поговорити та спитати, що то за ключі. Попередила про це чоловіка, розставила всюди свічки. Але він прийшов знову пізно, майже всі свічки догоріли та вечеря вже стояла холодна. Він заспокоїв мене сказавши: «головне, що ми разом». Коли я почала дуже прямо натякати, що знаю про його таємницю, він просто мовчав. А коли я спитала прямо, він розізлився, стукнув кулаком об стіл зі словами «чому в моїх речах копирсаєшся?»
Не знаю навіть, що тепер робити. Хотіла внести ясність у відносини, а зробила тільки гірше.
