Кожного місяця я старався поїхати в гості до моєї молодшої сестри. Вона жила в іншому місті тому дорога була довга. Частіше я добирався міжобласним автобусом. Проте ця поїздка на довго залишилась у моїй пам’яті.
Це був один зі спекотних літніх днів. Температура повітря була на стільки високою, що відчуття були наче ти в пустелі. Усі пасажири які очікували на платформі, охолоджувались морозивом або за допомогою віяла. Дорога обіцяла бути важкою.
Я зайняв своє місце. Паралельно від мене сиділа молода дівчина, приблизно дев’ятнадцяти-двадцяти років. Вона була одягнена в легку сукню з візерунками квітів і слухала музику у навушниках. Нічого не звичного, подумаєте ви. Проте в останні хвилини в автобус зайшов специфічний пасажир. Я бачив його ще на автовокзалі, він насолоджувався холодним пивом в одному з кіосків. Очевидно він перебрав.
Від нашого попутника йшов запах алкоголю. Він щось бурмотів собі під ніс, деякий час спав. Коли на наступній зупинці вийшов пасажир, який сидів біля тієї дівчини, цей чоловік сів біля неї. Він намагався заговорити з нею, проте дівчина продовжувала слухати музику і не звертати увагу на нього. Це розізлило чоловіка. Він почав приставати до неї. Дівчина запанікувала.
Я не міг дивитися на це свавілля. Спочатку, попросив водія заспокоїти або пересадити надокучливого пасажира. Але він лиш похитав головою, пояснюючи те що чоловік має квиток з вільним місцем, тобто має право сісти де йому заманеться. Дівчина помітно панікувала і в її погляді були слова про допомогу.
У моїй уяві постала ситуація, в якій на місті цієї пасажирки була моя сестра. Я би не пережив якби з нею щось сталось, а її ніхто не міг б захистити. Тому вирішив діяти. Попросив чоловіка сісти на інше вільне місце, адже він приносить сусідці дискомфорт. Проте той почав агресивно поводитись.
Я сказав, що зараз викличу поліцію, щоб заарештували буйного чоловіка, а водія звинувачу в бездіяльності. Це дивовижним чином вплинуло на думки обох чоловіків. Водій пересадив його і ми змогли спокійно продовжити поїздку.
На кінцевій зупинці я вийшов з автобуса та був радий, що добрався до місця призначення. Дівчина підійшла до мене і подякувала мені за те що не був байдужим до ситуації яка склалась з нею. Ми познайомились, виявилось, що вона мила і приємна. Лілія, так її звали, жила в цьому місті, а в моє приїжджала гостювати до бабусі. Вона запропонувала прогулятись на набережній наступного дня.
Я не відмовився, тому зараз ми з Лілею виховуємо двох синочків. От так я вперше зустрів свою дружину.
