Одразу після університету я вийшла заміж. Мій чоловік був пр0ти того, щоб жінка працювала, мовляв, нехай вона краще присвятить себе дітям, коханню і домашньому затишку. І головне, я була не проти такого життя: працювати особливо не мала бажання, а якщо чоловік повністю мене забезпечить була б лише рада.
У нас народилося двійко прекрасних синочків. Здається, все було добре, поки я не дізналася, що Сергій мені зраджує із секретаркою на роботі. Як по-кіношному правда? Пробачити таке неможливо, тому я твердо повідомила про розлучення. Що важливо, колишній чоловік без жодних скандалів зібрав свої речі та перебрався жити до коханки, повністю залишивши житло мені з дітьми, навіть не претендуючи на половину майна.
Ось тут випливло найголовніше питання мого життя: як забезпечити своє з синами життя? Я не мала роботи, навіть досвіду. Сергій допомагати не став, адже, як на його думку, вистачить з мене квартири. Робити було нічого, – з доброти моєї матері, яка залишилася із внуками, я поїхала на заробітки до іншої країни.
Роботи було багато, грошей вистачало. Мої діти нічого не потребували. У результаті, мені довело провести в Іспанії довгих 20 років, перш ніж повернулася додому. За цей час старший син зовсім став дорослим, навіть молодший уже закінчив університет. Це неймовірно прикро, коли пропускаєш найголовніші моменти життя своїх дітей.
Коли старший син повідомив про своє одруження, я беззаперечно подарувала їм квартиру, яку змогла придбати завдяки заробіткам і вони стали жити окремим життям. Через рік і молодший привів наречену. Я вирішила, що продам житло, яке мені залишив колишній, докладу грошей і куплю набагато просторішу, щоб вистачало місць для всіх: і сину з дружиною, внукам та мені, адже я також десь жити маю.
Не думала, що все обернеться так. Андрій, молодший, повідомив, що не збирається жити зі мною, йому взагалі не потрібна така матір, яка залишила дітей і поїхала. Я була шокована, адже все робила заради нього ж.
Старший син теж не чекав такого від свого брата, каже, що дуже здивований такою поведінкою. Не хотілося набридати синам, тож, зібравши валізи, подалася до старенького дому матері, у селі. Ось так, працюєш все життя задля дитячого блага, а вони потім від тебе відмовляються.
