До Анни приїхала тітка, досить неочікувано. Спочатку пролунав дзвінок, тітка сказала, що має гроші тільки на квиток в одну сторону. Думки про гроші на квиток назад додому для Соломії, так звали тітку, були не дуже приємними. Враховуючи те, що вона багато витратила на покупку нових меблів у квартиру, на ремонт, та й мама в неї нещодавно перехворіла інсультом. На вокзалі тітоньку зустріла Анна. Вони сіли в машину і поїхали. Тут Соломія каже зупинитися їй по дорозі біля супермаркету. Ну не піде ж вона в гості з пустими руками. Племінниця припаркувала машину і готувалася чекати. Але, як виявилося, у тітки не тільки не було грошей на квиток назад додому, а й на подарунки для Анни. Їй довелося ходити по торговому залі з гостею і за все розраховуватися. А ще, окрім того, приходилося вислуховувати все, що Соломія думає про продавців. Перепитувала все, ставила багато зайвих питань їм і ще й сама нервувалася, коли їй відповідали, що тої чи іншої речі немає в наявності.
Вона заставляла тих продавців все ж таки шукати їй те, що хотіла і коли продавець був вже на межі нервового зриву від надокучливої клієнтки, тітка просто усміхалася і йшла геть. Аня вирішила запитати тьотю, навіщо їй чоловічі речі у торговому центрі. А Соломія виявилося вирішила купити багато чоловічого одягу за племінниці гроші і продавати їх у себе вдома, щоб повернути хоч трохи грошей, які витратила на квиток, приїхавши в гості. Коли жінки приїхали додому, то там були вже чітко поставлені умови поведінки тітонькою.Після дев’ятої години всі вже повинні спати, бо вона звикла лягати в такій годині і не пізніше. Все повинно бути тихо, бо сон гостя мала дуже чутливий. Прокинувшись, на ранок, тітка висловлювала своє незадоволення від того, що в домі було багато шуму за ніч.
Потім вона вирішила на наступний день поїхати за ягодами в ліс і саме в те місце, де була минулого разу, коли приїжджала. З того часу минуло вже сім років. І коли Аня запропонувала тітці поїхати в якісь інші місця, де було значно більше ягід, то Соломія ясно сказала, що поїде тільки в те місце, де вона була раніше і нікуди інакше. В результаті вони зібралися і поїхали. Назбирала тьотя пів відерця ягід. Окрім цього відерця і багато витраченого пального, радості більше не було ніякої. Хто був винен, звичайно ж, племінниця, але вона не заперечувала цей факт. І тоді Анна зрозуміла, що з такими родичами краще всього спілкуватися на відстані.
