Я довший час жила в селі, але завжди намагалися, як пошвидше звідти вибратися. Мої батьки також провели все своє життя тут, в селі і були проти, що я йду проти їх волі, покидаючи рідну домівку і рідних людей. Казали мені, от бери приклад з брата, він і за господарством дивиться, і дружину собі місцеву знайшов, і дітей виховує тут, у нас в селі, ще й роботу хорошу має, а ти тікати кудись хочеш, і шукати щастя, тут воно твоє щастя, нікуди не треба їхати. Мій брат був старший за мене, тому й швидше одружився, і послухав батьків, так і залишився жити тут коло них. Мої батьки одразу після одруження брата, переписали на нього будинок і гараж, біля нашого будинку. Але, правда, зразу пішов жити до дружини чомусь. Тому я й не хотіла ніколи залишатися у селі, я знала, що тут у мене нічого немає, батьки подарували все брату, і я завжди хотіла сама заробляти, а в селі як знаєте, особливого успіху, не досягнеш. Я закінчила школу, і все ж таки виїхала в місто, вступила там до університету, на факультет акторського мистецтва. З дитинства мріяла зніматися у фільмах, виступати на сцені, бути популярною . До речі, всі мої виступи в школі ,та ще й навіть у садочку, проходили на ура. Мене завжди хвалили за мої успіхи, без мене, не обходилося жодне свято в школі. Потім я почала їздити на обласні конкурси, отримувала багато медалей і грамот, за свої творчі перемоги.
Одного разу, мій вчитель, сказав мені, щоб я ніколи не покидала цю справу, з акторством і творчою діяльністю, казав, що у мене справжній талант і мене попереду чекає великий успіх у цій сфері. Мені, якщо чесно, й казати таке не потрібно було, бо я точно знала, що ця справа моя.
В університеті я показала теж себе з кращої сторони, мене вже на першому курсі запрошували зніматися в різноманітних передачах. І я погоджувалася, адже додатковий заробіток мені не мішав ніколи, тим більше я мала власні гроші, і в батьків не приходилося просити на власні потреби.
Згодом я почала більше зніматися. Приділяла часу все більше зйомкам, ніж навчанню. Заробляла гроші, змогла зняти собі квартиру і квартира, до речі, була на вищому рівні, заробляти почала непогано. Закінчила університет, диплом у мене був з відзнакою. Я знайшла собі кохану людину. Ми одружилися з Андрієм, так звали мого чоловіка. Згодом Андрій купив квартиру, щоправда моя частина грошей, там була теж не мала. Ми жили прекрасно, в мене улюблена робота, в Андрія теж. Пройшло трохи часу і Андрій захотів дітей, я не була сильно проти, але знала точно, що зйомки доведеться припинити на деякий час, бо дитині треба буде приділяти більше уваги. Згодом я завагітніла, народила сина, пішла в декрет. В нас з Андрієм було все чудово, але моєї улюбленої роботи і мого заняття, всеодно не вистачало, я так скучала за цим. Наш Давид, синочок так називався, виріс і тепер я вільно могла повертатися до роботи. Але як виявилося, я вже відвикла від зйомок, щось мені не виходило, чи то через те, що довго не займалася тим, чи можливо ролі отримувала не ті.
Я вирішила не здаватися і спробувати себе у ролі режисера фільмів. Почала шукати роботу. Одразу знайшла. І перше моє завдання, було зняти як проходить Різдво в селі.
Одразу, на думку мені спало, поїхати до мене додому рідного, що знаходився в селі. Ми приїхали. Мама з татом якраз були вдома, я запропонувала відзняти фільм, саме в їхньому домі, але мама чомусь була проти. Казала не хочу виставляти на показ свою домівку, вигнала нас із знімальною групою і відправила до брата. Брат погодився, в них якраз саме в цей час були гості, багато колядували, пригощали нас різними смаколиками. В домі красива ялинка, пахне смачною вечерею. Ми успішно зняли маленький фільм. У брата якраз були діти, вони нам дуже знадобилися, я була рада, що так гарно все вийшло. Але коли ми їхали, ми нічого не сказали про подарунок, який чекає на людей, після зйомки фільму у їхньому домі, це була машина, красива, велика. Брат дуже зрадів, їм вона була дуже потрібна. А моя мама з татом після подарунку, чомусь перестала спілкувати з братом, і зі мною, не знаю у них був шанс використати цю можливість, але вони не захотіли.
