Дівчата завжди розповідають веселі історії про життя в невістках. У мене також є така історія. Зараз мені смішно з ситуації, яка виникла, але на той час мені було не до сміху.
Познайомились ми з майбутнім чоловіком на дні народженні спільного друга. Ми одразу знайшли спільну мову і на наступний день вирішили зустрітися знову. Ще від початку наших стосунків я помітила що чоловік має гарний апетит і любить поїсти.
На щастя, я любила готувати. Змалечку стояла на кухні з мамою і допомагала їй ліпити вареники. Звичайно, як в кожної господині у нас з мамою були свої рецепти та секрети.
Свекруха моя також була не промах. Жінка була власна та егоїстична. Вона не сприймала негативних коментарів. За столом свекор повинен був постійно нахвалювати їжу дружини.
Тепер мій чоловік був в незручному становищі. Оскільки на деякий час ми переїхали до його батьків, тому що у нашій квартирі проводився ремонт. Отже, у нього стояв вибір чиї страви визнати смачнішими.
Забігаючи наперед скажу, думка чоловіка мене мало хвилювала. Адже я була впевнена, що готую смачно. І розуміла як свекрусі важливо те, щоб її син вибрав її їжу.
Одного разу вона захворіла, а на носі було день народження свекра. Свекруху положили в лікарню, але на святкування були запрошені найближчі родичі зі сторони чоловіка.
Я намагалась готувати для матері чоловіка в лікарню. Проте вона показово відмовлялась їсти. Говорила, що їй корисно поїсти зараз лікарняну їду. Я не звертала увагу на це.
Але наближався ювілей чоловікового батька. Щоб врятувати ситуацію, я вирішила взяти все у свої руки. Приготувала всі найкращі рецепти, які знала. В день святкування маму чоловіка виписали. Всі гості були у зборі. Вона очевидно була не в захваті від того що не брала участі у приготуваннях і надіялась на мій провал.
Проте гості скуштувавши мій фірмовий м’ясний рулет. В цей вечір я отримала багато компліментів. А обличчя свекрухи наливалось червоним кольором. Навіть свекор, який довгий час був під каблуком сказав, що йому подобається таке різноманіття, після їди дружини.
Я не хотіла ворогувати з мамою чоловіка. Тому прибравши все зі столу і вирішила поговорити з нею.
-Все ж таки багато страв Ви готуєте краще. Мені ще є чому у Вас повчитися.
Обличчя свекрухи змінилось. Вона вже не була така зла як спочатку. Але в мене відчуття, що наша боротьба лиш почалась. Що порадите робити з такою “мамою”?
