Стосунки зі свекрухою у мене, м’яко кажучи, не дуже. Ми з нею не ладнали з самого початку, як лиш познайомилися. Вона жінка, от знаєте, ще того – старого виховання, коли жінка повинна одна працювати на всю сім’ю. Ні, гроші, звичайно, заробляє чоловік, а от я повинна ідеально готувати їсти, підтримувати стерильність в домі, прати, гладити, і ще виглядати, як красуня із обкладинки, але й скромно, щоб інші чоловіки не заглядали. Відчули цю атмосферу, правда?
Ото наші думки одразу розійшлись, адже я проти такої моделі сім’ї. Я також працюю, заробляю кошти на рівні із Петром. Він й не змушує мене перетворюватися на домогосподарку. Щотижня до нас приходить жінка, яка займається прибиранням. Харчуємося ми зазвичай у ресторані, або замовляємо доставку додому. Зрідка я можу приготувати щось самостійно, хіба натхнення з’являється.
Моя мати цілком мене в цьому підтримує, адже сама провела пів життя за плитою та прасуванням. Такого життя будь-яка матір не хоче для своєї дитини. Однак Ганна Сергіївна виняток. Вона вважає, що її синочок повинен був знайти собі пару краще, аніж таку «непутящу дівку», як я.
Після нашого одруження, вона бувала у нас в гостях майже через день. То каструлю борщу чи вареників принесе, ну щоб Петрик голодний не був, то зі своєю шваброю прийде! І вікна у нас намивала, паралельно докоряючи мені.
Оскільки власного житла у нас ще немає, я вмовила Петра переїхати подальше від дому свекрухи. Ну вона хоча б перестала приходити до нас так часто. Потім у нас ще й виник конфлікт, завдяки якому я не чула свекруху понад три місяці, допоки не дізналася, що очікую на дитину. Така подія уже змусила зібратися усю родину та помиритися.
На сімейним застіллям я у черговий раз слухала від Ганни Сергіївни про те, що я зобов’язана залишати свою роботу та вчитися готувати, адже не буду ж я годувати маленьку дитину салатом «Цезар» чи раменом з місцевого ресторану. Петро намагався втрутитись та захистити мене, але то марна справа. Я ж сиділа і це слухала, не хотіла перетворювати щасливий день на конфлікт. Інші члени родини просто роззявили рота.
Я не знаю, що робити далі. Як мені вчинити? І стосунки псувати не хочу, все ж матір мого чоловіка, але й терпіти уже більше не можу. Як уявляю, що вона ще й буде повчати мене дитину виховувати, кидає у тремор.
