Те, що майже даром, якісним не буде

Після народження немовля, мені всі тільки й говорили: ”Залишайся вдома, доглядай за сином, ми тобі всім допоможемо. Все буде добре”.

Того дня до мене зателефонував свекор.

-”Даринко, у тебе скоро день народження, ти вже придумала, що хочеш отримати?” – запитував він.

-”Та, нам би зараз гроші не завадили, а то ще не все для дитини встигли купити. Ось хочемо дитячий візок” – відповіла я.

-”Ми все придбаємо, ти нам скажи яка саме має бути, а я все запишу. І їхати не прийдеться, все самі привеземо” – мовив свекор.

Тоді вона почала розповідати, адже нам потрібно, щоб візочок розкладався, було автокрісло і щоб місяця багато не займав. Словом, я все детально описала. Адже ми з чоловіком, вже давно хотіли замовити саме цю модель.

Говорили, що нічого не шкода, все для рідного онука зроблять. Однак, цінам на дитячий візочок, не сильно порадувались. Хто ж знав, що вони майже по тисячі доларів?!

Вирішили вони зробити по-своєму, і придбати щось на свій смак. Адже від подарунків не відмовляються, і хлопчик швидко виросте, той візок вже й не буде потрібен.

Своїх грошей не вистачало, вирішили ще й доньку з чоловіком залучити до цієї витівки, мовляв, всім разом і дешевше буде.

Придбали вони візочок, він зовсім не був схожий на той, який та описувала..

Після того як виписали з пологового невістку з онуком, всі дарували хто що, але подарунки були дійсно потрібними, хто гроші, хто одяг для малого. Свекор і свекруха також похизувались своїм подарунком. Яким було здивування, коли вона побачила “подарунок”.

Відкрито показувала свою невдоволеність, між слів промайнуло, що краще б грошима дали.

Свекор також не став мовчати, і сказав до сватів, що ті дуже розбестили свою доньку, мовляв, такі забаганки виконувати не збирається, нехай тішиться тим, що дають.

Що ж, суперечка була ще та. Тут невістка не втрималась і вирішила продемонструвати, як це вона кожного дня буде гуляти з дитиною, якщо візочок куди пройде, так це тільки по сходах.

Взяла цей чудо-візок, і повела всіх до ліфта, як не намагались вони втиснути його туди – не виходило. Здавалося, що вже й щось поломили. Свекруха спробувала по сходах його протягти, однак в неї не вийшло. Тут вони й зачесали свої голови, як же їхній внук і невістка будуть кожного дня з десятого поверху тягти цей дитячий візок.

Зрозумівши, що подяки їм не дочекатись, вирішили самі занести той агрегат до квартири, було важко, але якось вони це зробили. Але тут знову проблема, в квартиру візок також не ввійшов. Тут і почалась пекельна суперечка.

-”Дякую, за такий подарунок, але ми замовимо той візок який вміститься у квартиру та ліфт. Цей можете повернути назад, мені від вас грошей не потрібно, і таких подарунків тим паче.” – в розпачі сказала невістка.

Як і було передбачено дитячий візок в магазині не прийняли назад, він був повністю обдертий, адже його намагались втиснути в ліфт, колесо також ледве трималось, адже його тягли аж на десятий поверх.

Свекор і свекруха були розлюченні, що за молодь пішла, ще й подарункам перебирають. Невістка, в свою чергу відповіла, що нічого було економити, і брати на себе відповідальність за таку річ, адже скупий – платить вдвічі більше.

Оцініть статтю
Те, що майже даром, якісним не буде